УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві (далі – Пенсійний фонд) на постанову Бердичівського міськрайонного суду від 9 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а  :

    У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою зобов’язано Пенсійний фонд провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 10.06.2008 року по 31.10.2008 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратити працездатність, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Апелянт зазначає, що судом не враховано, що виплати, які отримує позивачка, фінансуються з коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду не відносяться до таких, судом не застосовано положень постанови КМУ від 28.02.2008 року № 530, суд безпідставно застосував положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” при визначенні розміру доплати. Крім того, на думку апелянта, Пенсійний фонд не може бути відповідачем у справі.

    Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Встановлено, що ОСОБА_2 користується пільгами відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (а.с.6) і протягом 2008 року отримувала від Пенсійного фонду підвищення до пенсії в розмірі, що не відповідає розміру, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” – 30% мінімальної пенсії за віком.

    Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи та, з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 та положень ст. ст. 99, 100 КАС України дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог  ОСОБА_4 про неправомірність дій відповідача та зобов’язав його провести перерахунок та виплату на користь позивача не донарахованої підвищеної пенсії за період з 10 червня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.

    Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки це є бюджетні кошти, яких не вистачає на фінансування видатків, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України є безпідставними, оскільки саме на територіальні управління Пенсійного фонду України, згідно Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року, покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Крім того, проблеми надання  бюджетних коштів Пенсійному фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалися.

    Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду, оскільки судом не ухвалене рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

    Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм матеріального права є також безпідставними.

    В іншій частині постанова суду не оскаржується.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві відхилити.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду від 9 квітня 2010 року залишити без зміни.    

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                 Судді        

Справа № 22ц-2721                     Головуючий в суді 1-ї інстанції Зайцев А.В.

Категорія 57                         Доповідач Матюшенко І.В.