УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на постанову Коростенського міськрайонного суду від 1 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та управління Державного казначейства України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, стягнення коштів та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а  :

    У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання дій Пенсійного фонду неправомірними та стягнення з нього на користь ОСОБА_2 8100 грн. 50 коп. підвищення до пенсії згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-Х11). Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на те, що підвищення до пенсії позивачці виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду не є такими та не застосував до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 03.01.2002 року № 1.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Встановлено, що ОСОБА_2 є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 3), пенсіонером, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення (а.с.2-4) і отримує щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 10 грн. 50 коп. (а.с.5), що не відповідає розміру доплати, передбаченому ст. 39 Закону № 796-Х11 – дві мінімальні заробітні плати.

    Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин та, з врахуванням положень ст. 39 Закону № 796-Х11 та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 за період з 01.06.2008 року по 01.03.2009 року.

    Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки це є бюджетні кошти, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України є безпідставними, оскільки саме на територіальні управління Пенсійного фонду України, згідно Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року, покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Крім того, проблеми надання  бюджетних коштів Пенсійному фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалися.

    Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду, оскільки судом не ухвалене рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

    Суд першої інстанції вірно виходив з положень Закону № 796-Х11 при визначенні розміру доплати до пенсії позивачці, оскільки положення останнього мають приоритетне значення над положеннями постанов Кабінету Міністрів України. А тому доводи апелянта в цій частині також визнаються безпідставними.

    У іншій частині постанова суду не оскаржується, а тому не перевіряється апеляційною інстанцією.

    Керуючи ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені відхилити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду від 1 лютого 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                 Судді        

Справа № 22ц-3259                 Головуючий в суді 1-ї інстанції Скобельський С.І.

Категорія 57                     Доповідач Матюшенко І.В.