УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростень (далі – Пенсійний фонд) на постанову Коростенського міськрайонного суду від 18 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду, управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів,

в с т а н о в и л а  :

    У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою дії Пенсійного фонду визнані неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачені кошти, передбачені ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – закон № 796-Х11) в розмірі 8556 гривень. Апелянт зазначає, що суд не врахував ту обставину, що кошти Пенсійного фонду не включаються до коштів Державного бюджету України з якого фінансуються видатки, передбачені Законом № 796-Х11, і Пенсійний фонд діяв відповідно до положень постанов КМУ від 26.07.1996 року № 836 та від 03.01.2002 року № 1.

    Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком (а.с.4), проживає в зоні гарантованого добровільного відселення (м. Коростені Житомирської області, а.с.5) і отримує доплату до пенсії згідно ст. 39 закону № 796-Х11 у розмірі 10 грн. 50 коп., що не відповідає розміру, передбаченому положеннями вище вказаного закону – дві мінімальні заробітні плати.

    Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи та, з урахуванням положень ст. 39 Закону № 796-Х11 , положення якого мають пріоритетне значення над положеннями постанов Кабінету Міністрів України, рішення Конституційного Суду України, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог  ОСОБА_2   про неправомірність дій відповідача та стягнення з Пенсійного фонду на користь позивача коштів у розмірі 8556 грн. за період з травня 2008 року 31 грудня 2008 року.

    А відтак, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права є безпідставними.

    Разом з цим, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на допущену описку в резолютивній частині рішення щодо зазначення терміну за який підлягають стягненню не донараховані грошові кошти. Так, за змістом мотивувальної частини рішення суд першої інстанції поновив права позивача за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та навів відповідний розрахунок. У резолютивній частині рішення строк, за який присуджено стягнення, зазначено з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року.

    Безпідставними визнаються і доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки це є бюджетні кошти, яких не вистачає на фінансування видатків, передбачених ст. 39 Закону № 796-Х11, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, оскільки саме на територіальні управління Пенсійного фонду України, згідно Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року, покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Крім того, проблеми надання  бюджетних коштів Пенсійному фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалися.

    Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду, оскільки судом не ухвалене рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

    В іншій частині судове рішення не оскаржується.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростень відхилити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду від 18 червня 2009 року залишити без зміни.    

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                 Судді        

Справа № 22ц-3501/10                 Головуючий в суді 1-ї інстанції Волкова Н.Я.

Категорія 57                         Доповідач Матюшенко І.В.