УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Матюшенка І.В.
при секретарі
судового засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на постанову Коростенського міськрайонного суду від 26 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих коштів,
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей. Просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування їй підвищення до пенсії, передбаченого ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі – Закону) та стягнути з відповідача зазначене підвищення за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року в сумі 20475 грн. Посилалася на те, що є пенсіонеркою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, який пов’язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати у вказаний період виплачувались їй в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836.
Постановою Коростенського міськрайонного суду від 26 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради неправомірними. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на користь позивачки 8556 грн. доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2006 року по 30.04.2009 року. У решті вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Коростені просить вказану постанову скасувати в частині стягнення коштів з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені. Апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, він керується положеннями чинної Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Також зазначає, що до Пенсійного фонду не надходять кошти з державного бюджету для надання пільг та компенсацій для постраждалих від Чорнобильської катастрофи і Пенсійний фонд не є розпорядником таких коштів.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є пенсіонеркою, має статус потерпілої 3 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.1,10). неповнолітні діти позивачки є також потерпілими від Чорнобильської катастрофи (а.с.13,14)
Частиною 2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону.
Проте, всупереч вимогам Закону за спірний період позивачці нараховувалось і виплачувалось зазначене підвищення в розмірі 10,5 грн. щомісяця.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України .
Крім того, відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії, інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав та правильно вирішив спір.
Спосіб, у який судом відновлено порушені права позивачки, узгоджується з положеннями ст.162 КАС України (в порядку якого розглянуто справу).
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності визначення розміру стягнутої суми. Тому в цій частині законність оскаржуваного судового рішення не перевіряється.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В іншій частині постанова не оскаржується.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені відхилити.
Постанову Коростенськго міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді
_________________________________________________________________
Справа № 22 ц/3488/10 Головуючий у суді 1-ї інст. Волкова Н.Я.
Категорія 57 Доповідач суддя Малахова Н.М.