УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Матюшенка І.В.
при секретарі
судового засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 23 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати дії відповідача щодо нарахування йому пенсії неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити з 01.07.2008 року перерахунок раніше призначеної йому державної та додаткової пенсії у відповідності до положень ст. ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( далі Закону). При цьому посилався на те, що є інвалідом третьої групи, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, тому розмір призначеної йому пенсії повинен становити не менше шести розмірів мінімальних пенсій за віком.
Постановою Овруцького районного суду від 23.11.2009 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі в частині відмови перерахувати позивачу пенсію у відповідності до положень ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі проводити нарахування ОСОБА_3, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інваліду 3-ї групи з 13.10.2009 року пенсії по інвалідності із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність з подальшим перерахунком відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити позивачу у задоволені позову. Зокрема, зазначає, що при призначенні пенсії позивачеві не можуть застосовуватись мінімальні розміри пенсії за віком, оскільки на пенсії в такому розмірі не проводиться фінансування управлінням праці та соціального захисту населення, яке є розпорядником коштів. Витрачання бюджетних коштів у розмірі, не передбаченому фінансуванням, призведе до їх нецільового використання. На думку апелянта, суд не звернув уваги на те, що розміри пенсій по інвалідності, щодо яких встановлено причинний зв’язок з наслідками аварії на ЧАЕС, встановлені постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, виходячи із реальної можливості видаткової частини Державного бюджету.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом 3-ї групи і віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС. Основний розмір його пенсії складає 980 грн., розмір додаткової пенсії 74 грн. 70 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача, зважаючи на наступне.
Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону, в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими ніж шість мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
За наведених обставин, суд першої інстанції правильно вважав, що вихідним критерієм розрахунку пенсії позивачу має бути мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно із ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами суд дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50,54 Закону, застосуванню підлягає саме розмір прожиткового мінімуму для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.
Крім того, Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" саме на Пенсійний фонд України та його відповідні територіальні органи покладено обов’язок щодо призначення пенсій, забезпечення їх своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати. Тому суд правильно вважав, що саме на цього відповідача слід покласти обов’язок зробити позивачеві перерахунок пенсії.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні відповідачем наведених правових норм.
З огляду на вище наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі відхилити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 23 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді
_______________________________________________________________
Справа № 22ц/3956 Головуючий у суді 1-ї інст. Білоусенко І.В.
Категорія 57 Доповідач - суддя Малахова Н.М.