Судове рішення 22-8921 від 21.07.2010

Судове рішення #10112613

Справа 22-8921/2010 р. Головуючий у 1 інстанції

Чапланова О.М.

Категорія 41 Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі :

Головуючого: судді Голубинського А.М.

Суддів Прокопчук Л.М., Постолової В.Г.

При секретарі Опря Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Торезької міської ради, Торезької міської ради, Комунального підприємства «Житлокомунсервіс», Комунального підприємства «Вода Донбасу», Житлово-експлуатаційного підприємства №2 м. Тореза про усунення перешкод в користуванні житлом, стягнення моральної шкоди, із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Торезького міського суду від 26 травня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2009 року позивачка звернулась із зазначеним позовом до суду. Посилалась на те, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 1964 року. Будинок має підвальне приміщення, де прокладено систему водо-, теплопостачання, водовідведення. Вона з часу прийняття будинку до експлуатації не ремонтувалась. У 1980 році система стала виходити з ладу. Труби проривались, підвальне приміщення заливало водою з фекальними масами та теплою водою, внаслідок чого утворювався дуже неприємний запах, завелись мошки, комахи, щюри, які проникали до житла. Відповідачі на звернення не реагують, внаслідок чого фундамент будинку почав приходити у непридатність, осідати, перекосився, від нього відділилися східці сходової клітки. Просила зобов’язати відповідачів провести ремонт фундаменту будинку, замінити каналізаційні, водопровідні труби, труби теплопостачання, відремонтувати сходову клітку і усунути тим самим перешкоди у користуванні квартирою.

Рішенням Торезького міського суду від 26 травня 2010 року позовні вимги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Торезької міської ради, Торезької міської ради, Комунального підприємства «Житлокомунсервіс», Комунального підприємства «Вода Донбасу», Житлово-експлуатаціного підприємства №2 м. Тореза про усунення перешкод в користуванні житлом, стягнення моральної шкоди задоволені частково. Зобов’язано Комунальне підприємство «Житлокомунсервіс» м. Тореза у двомісячний строк з дня набрання рішення суду законної сили провести поточний ремонт входу до підвального приміщення під’їзду № 1, сходової клітки з першого поверху до підвального приміщення під’їзду № 1, сходів до під’їзду № 1, внутрішньо-будинкової системи водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації підвального приміщення, штукатурки цоколю будинку №3, який розташований за адресою м. Торез, мікрорайон – 1. Вирішено питання про судові витрати. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд. Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки в будинку з часу прийняття його до експлуатації в 1964 році не проводився ні капітальний, ні поточний ремонт. Фундамент плити підмиваються та відійшли, будинок знаходить в аварійному стані. Також вважає, що суд безпідставно відмови їй у стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представники відповідачів - Комунального підприємства «Житлокомунсервіс» та Житлово-експлуатаційного підприємства №2 м. Тореза просили рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.

Інші сторони в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи сповіщені. В листах, що надійшли від них, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка виклавши в ньому доводи щодо незадовільного стану, зокрема, фундаменту будинку, просила зобов’язати відповідачів його відремонтувати (т. 1 а.с. 4-5). На підтвердження доводів позову додала лист управління комунальної власності та міського господарства від 01.09.2005 року, з якого вбачається, що на колективне звернення мешканців будинку №3 про надходження грунтових вод до підвального приміщення передбачено розробити заходи щодо гідроізоляції фундаменту та його укріплення (т.1 а.с. 6).

В судовому засіданні апеляційного суду сторони пояснили, що зазначені заходи не виконані, вода періодично у разі поривів труб, що проходять поруч з будинком, надходить до підвального приміщення, звідки її викачують.

Як вбачається з рішення суду, судом зазначені позовні вимоги не вирішено, оскільки суд вважав, що в позові йдеться мова про ремонт цоколю будинку, а не про ремонт фундаменту (т.2 а.с. 282).

Така позиція суду є помилковою, оскільки позивачкою конкретно ставилось питання щодо зобов’язання ремонту фундаменту і позовні вимоги не змінювались. Суду не надано право тлумачення позову. Суд зобов’язаний був уточнити позовні вимоги, як того вимагає ч.6 ст. 130 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині позову щодо зобов’язання відремонтувати фундамент будинку, судом не розглянуті і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, тому в зазначений частині рішення суду слід скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки обставини справи судом встановлені вірно, докладно викладені в ухваленому судовому рішенні, позовні вимоги щодо поточного ремонту обгрунтовано задоволені з урахуванням всіх обставин справи та наданих сторонами доказів і по суті в апеляційній скарзі відсутні доводи щодо необґрунтованості чи незаконності рішення суду в цій частині.

Стосовно доводів скарги щодо незаконності рішення суду про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд вважає, що вони не заслуговують на увагу.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди, суд вірно послався на вимоги ст. 23 ЦК України, якою передбачено право на відшкодування шкоди та підстави для її відшкодування та прийшов до правильного висновку про те, що підстави для відшкодування моральної шкоди позивачці відсутні.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що в іншій частині суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і в цій частині підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 311, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Торезького міського суду від 26 травня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову в проведенні ремонту фундаменту будинку 3 мікрорайону 1 м. Торез скасувати і цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді