Справа № 22ц-7269/2010 Головуючий у 1 інстанції Румілова Н.М.
Категорія 57 Доповідач Ігнатова Л.Є.
Р і ш е н н я
Іменем України
14 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої судді: Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,
при секретарі Шатун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
1 липня 2009 року до суду звернулась ОСОБА_1 з вказаним позовом до відповідача.
Посилалась на те, що є вдовою ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 2 групи, інваліда війни ОСОБА_2. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія у випадку втрати годувальника призначається не менше 50% пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, що віднесені до 1-4 категорії призначаються у відповідності до цього Закону. У всіх випадках розміри державної пенсії для інвалідів-чорнобильців другої групи не може бути менше 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, має бути 75% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, розмір пенсії вдови інваліда 2 групи повинен підвищуватися на 25% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
До того ж у відповідності до ст. 52 зазначеного Закону щомісячна компенсація за втрату годувальника складає 50% мінімальної пенсії за віком – прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За її підрахунками розмір її пенсії має складати 2552,25 грн. А відповідач сплачує їй лише 1214 грн. Вона зверталась до відповідача за перерахунком пенсії, але їй в цьому було відмовлено.
Вважає таку відмову неправомірною. Просила визнати дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку пенсії протиправними і зобов»язати відповідача зробити перерахунок її пенсії відповідно до ст.49, 50, 52, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 50 процентів пенсії, встановленої для інваліда 2 групи – не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії – 75 процентів мінімальної пенсії за віком з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також щомісячну компенсацію за втрату годувальника з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 1 червня 2009 року.
Постановою Центрально-міського районного суду м. Горлівки від 25 грудня 2009 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду з ухваленням нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є дружиною померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 2 групи ОСОБА_2. Він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок хвороб, отриманих під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. З часу смерті ОСОБА_2, позивач отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
21 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до управління пенсійного фонду з вимогою про перерахунок її пенсії на підставі ст. 50, п.4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачем їй було відмовлено у зазначеному перерахунку.
Звертаючись в суд з позовною заявою про визнання дій відповідача протиправними, позивачка посилалась на те, що вона має право на перерахунок пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі ст. ст. 49, 50, п.4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка у відповідності до вимог ст.99 КАС України, не скористалася правом звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом річний строк.
Крім того, суд виходив із того, що ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено мінімальні розміри пенсій по інвалідності (6, 8, 10 мінімальних пенсій за віком), мінімальної пенсії у разі втрати годувальника не передбачені.
Також суд зазначав, що з заяви позивачки до відповідача від 21.05.2009 року вбачається, що позивачка не зверталася до відповідача з вимогою про нарахування щомісячної компенсації за втрату годувальника з зазначенням умов нарахування.(а.с.4)
Тому у позивачки відсутні підстави оскаржувати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні щомісячної компенсації.
Між тим повністю з такими вимогами суду не можна погодитися.
Відповідно до вимог передбачених ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась до управління пенсійного фонду з вимогою про перерахунок її пенсії на підставі ст. 50, п.4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с.4)
Відповідачем їй було відмовлено у зазначеному перерахунку пенсії 03.06.2009 року. (а.с.5)
Дізнавшись про відмову у задоволенні своїх вимог - 03.06.2009 року, позивачка своєчасно з часу відмови – 01.07.2009 року, тобто у встановлений ч.2 ст. 99 КАС України строк, скориставшись своїм правом, звернулась до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.
Тому висновок суду, що ОСОБА_1 не скористалася своїм правом звернення до суду в встановлений законом річний строк за захистом своїх порушених прав є неправильним, а тому в цій частині рішення слід скасувати.
Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 – годувальника позивача на 23.09.1997 року діяли такі норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Так відповідно до ст. 54 зазначеного Закону п енсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що діє з 1 січня 2007 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Зміни, що вносилися у вказаний Закон Законами «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2008 рік» визнані неконституційними.
Апеляційним судом встановлено, що дійсно і у 2008 і у 2009 роках змінювався розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність відповідно до Законів України «Про державний бюджет на 2008 рік» і «Про державний бюджет на 2009 рік». Вказані обставини зобов»язували відповідача робити позивачці перерахунок її пенсії по втраті годувальника. Але відповідач такого перерахунку не робив.
Тому апеляційний суд вважає таку бездіяльність відповідача протиправною і вважає необхідним зобов»язати відповідача зробити позивачки такий розрахунок з 1 травня 2009 року.
До того ж апеляційний суд вважає, що не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, відносно того, що ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи» встановлено мінімальні розмири пенсії по інвалідності (6, 8, 10 мінімальних пенсій за віком), мінімальної пенсії у разі втрати годувальника не передбачені, з наступних підстав.
Оскільки згідно зі ст. 37 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія у випадку втрати годувальника повинна складати не менш ніш 50% пенсії за віком померлого годувальника, то в такому разі повинна бути застосована ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої пенсія в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи може призначатися у розмірах: на одного непрацездатного члена сім»ї – 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Дійсно, ч. 4 ст. 54 зазначеного Закону мінімальні пенсії у разі втрати годувальника не передбачені.
Але розмір пенсії, члена сім»ї померлого годувальника залежить від розміру пенсії померлого. А порядок нарахування пенсії померлого годувальника визначається ст. 54 цього ж Закону.
Що ж стосується доводів суду, що у позивачки відсутні підстави оскаржувати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні щомісячної компенсації, то такий висновок суду є правильним і він відповідає вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.2009 року позивачка звернулась до управління пенсійного фонду з вимогою про перерахунок її пенсії. (а.с.4)
Що ж стосується вимоги про нарахування щомісячної компенсації за втрату годувальника, то позивачка з такими вимогами до відповідача не зверталась, а відповідно до цього це питання відповідачем не розглядалось та і не приймалось відповідне рішення, яке б можна було б визнавати протиправним (а.с.4).
Тому в цій частині рішення є законним і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. 309, 316 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов»язаних із соціальними виплатами» а пеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2009 року в частині відмови у визнанні дії управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області у відмові у перерахунку розміру пенсії у відповідності з діючим законодавством України протиправними та у відмові у зобов»язанні здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника у відповідності до ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника у відповідності до ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 червня 2009 року по втраті годувальника, виходячи з 50% пенсії померлого годувальника, яка в свою чергу розраховується із розрахунку державної пенсії - восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії – 75% мінімальної пенсії за віком та підвищення пенсії на 25% як інваліду війни, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: