АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2920 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“15” липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Денисенко Т.С.
ОСОБА_3
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пянтковської Оксани Григорівни
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “29” березня 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пянтковської Оксани Григорівни, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пянтковської Оксани Григорівни та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання незаконними дій нотаріуса та зобов’язання вчинити певні дії.
В позові зазначав, що 26.03.2008 року відповідачем було нотаріально посвідчено договір іпотеки № РМ-SME200/128/2008, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ „ОТП Банк”, який укладався на забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № СМ- SME200/128/2008 від 26.03.2008 року. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2009 року розірвано зазначений кредитний договір у зв’язку з істотним порушенням Банком умов кредитного договору. З моменту набрання зазначеним рішенням суду законної сили, зобов’язання за кредитним договором (основне зобов’язання) припинилося, а оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов’язання змінюється або припиняється, то вона припиняється у разі припинення основного зобов’язання. Оскільки запис про заборону відчуження та про іпотеку вилучається з припиненням іпотеки, позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу із заявою про вилучення записів про заборону відчуження нерухомого майна та з повідомленням про виключення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек, надавши нотаріусу відповідні документи. Між тим, відповідач по справі листом повідомив позивача, що надані документи не є підставою для вилучення записів з реєстру та запропонував надати йому інші документи.
Посилаючись на те, що такі дії нотаріуса є незаконними, ОСОБА_5 просив суд визнати незаконними дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії – вилучення обтяження об’єктів нерухомого майна, накладеного у зв’язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки № РМ-SME200/128/2008, зобов’язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 протягом п’яти днів з моменту набрання рішення по даній справі законної сили: зняти заборону відчуження нерухомого майна: нежилого приміщення, підвалу та першого поверху літ. А-5, загальною площею 444,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка була накладена у зв’язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки № РМ-SME200/128/2008, укладеним 26 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ „ОТП Банк”; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис за № 6867557 про заборону відчуження зазначеного вище нерухомого майна (зареєстровану в реєстрі за № 1914), яка була накладена у зв’язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки № РМ-SME200/128/2008, укладеним 26 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ „ОТП Банк” та виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 6867714 про обтяження іпотекою спірного нерухомого майна.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “22” лютого 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариства „ОТП Банк”.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “29” березня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії – вилучення обтяження об’єктів нерухомого майна, накладеного у зв’язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки № РМ-SME200/128/2008 від 26 березня 2008 року. Зобов’язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 протягом п’яти днів з моменту набрання рішення по даній справі законної сили: зняти заборону відчуження нерухомого майна: нежилого приміщення, підвалу та першого поверху літ. А-5, загальною площею 444,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка була накладена у зв’язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки № РМ-SME200/128/2008, укладеним 26 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ „ОТП Банк”; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис за № 6867557 про заборону відчуження зазначеного вище нерухомого майна (зареєстровану в реєстрі за № 1914), яка була накладена у зв’язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки № РМ-SME200/128/2008, укладеним 26 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ „ОТП Банк”; виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 6867714 про обтяження іпотекою нерухомого майна: нежилого приміщення, підвалу та першого поверху літ. А-5, загальною площею 444,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке було накладено у зв’язку з нотаріальним посвідченням вищезазначеного договору іпотеки.
Не погоджуючись з рішенням суду приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ „ОТП Банк”, та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № СМ-SME200/128/2008. На забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки (наступної черги) № PM- SME200/128/2008, за умовами якого ОСОБА_5 передав банку в іпотеку нежиле приміщення підвалу та першого поверху літ. А-5, загальною площею 444,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра 25 прим. 65. 26 березня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 у зв'язку з посвідченням договору іпотеки накладена заборона на відчуження нерухомого майна та внесені записи в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2009 року, яке набрало законної сили, розірвано кредитний договір № СМ-SME200/128/2008, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ „ОТП Банк”.
13.01.2010 року ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про зняття заборони відчуження предмету іпотеки та вилучення відповідного запису з реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та реєстру іпотек, посилаючись на припинення договору іпотеки у зв’язку з розірванням в судового порядку кредитного договору.
Листом від 15 січня 2010 року приватний нотаріус Пянтковська О.Г. для вчинення нотаріальної дії запропонувала ОСОБА_5 надати документи, необхідні для зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення запису про обтяження з Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, зокрема лист Іпотекодержателя про сплату боржником всіх завданих збитків, витрат, штрафів, комісій; повідомлення Іпотекодержателя про виключення запису з Державного реєстру іпотек; заяву Іпотекодержателя про вилучення обтяження об’єкта нерухомого майна або рішення суду про розірвання (припинення) Договору іпотеки, що набрало законної сили, із зазначенням зняття заборони (вилучення обтяження об’єкта нерухомого майна) та виключення запису з Державного реєстру іпотек. Вважала, що само по собі розірвання кредитного договору у судовому порядку не є підставою для зняття заборони відчуження предмету іпотеки та вилучення відповідного запису з реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та реєстру іпотек.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та визнаючи незаконними дії нотаріуса, суд першої інстанції виходив з того, що розірвання у судовому порядку кредитного договору, тобто припинення основного зобов’язання, тягне за собою і припинення договору іпотеки, у зв’язку з чим приватний нотаріус повинен був зареєструвати відомості про припинення іпотеки, а також зняти заборону відчуження об’єкту нерухомого майна з виконанням дій, передбачених частинами 3,5 п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Пороте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися виходячи із наступного.
Порядок вчинення такої нотаріальної дії як зняття заборони відчуження нерухомого майна встановлено ст. 74 Закону України „Про нотаріат”, п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 205 від 03.03.2004, постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31.03.2004 року „Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек”.
Стаття 74 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання,
У пункті 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою:
банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту);
заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання;
заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним;
заставодержателя (іпотекодержателя) у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки.) на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №410 "Про затвердження тимчасового порядку реєстрації іпотек" (далі Порядок) державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.
Пунктом 2 Порядку визначено, що реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.
У відповідності до пункту 25 цього ж Порядку після виконання зобов'язання іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номеру запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що нотаріус знімає заборону на відчуження нерухомого майна за заявою іпотекодавця у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання або у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.
ОСОБА_5 як іпотекодавець таких документів нотаріусу не надав.
У відповідності до ст. 653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішення суду про розірвання договору законної сили. Таким чином, розірвання договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, які виникли до розірвання договору. У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2009 року про розірвання кредитного договору не є безспірним доказом виконання зобов'язання, а тому воно відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про нотаріат» та п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не могло бути підставою для зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна лише за заявою іпотекодавця. Питання виконання припинення зобов'язань за договором кредиту і договором іпотеки, спонукання іпотекодержателя до надання реєстратору письмового повідомлення про виключення запису з Реєстру могли вирішуватися між сторонами договірних відносин – ОСОБА_5 та ПАБ „ОТП „Банк", оскільки між ними існує спір щодо наявності кредитної заборгованості і виконання зобов'язань ОСОБА_5 до ухвалення рішення про розірвання кредитного договору. Зазначені питання суд при розгляді даного позову, предметом якого є правомірність відмови нотаріуса у вчинення нотаріальної дії, не вирішував, а тому його висновок про припинення договору іпотеки є передчасним та таким, що виходить за межі позову.
Договір іпотеки, на підставі якого виникли забезпечувальні обтяження і внесені відповідні записи до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, не визнавався недійсним.
Звертаючись з позовом позивач та його представник не взяли до уваги, що в разі розірвання договору кредиту в судовому порядку його дія припиняється на майбутнє, тобто з моменту набрання рішенням суду законної сили, а до цього моменту сторони несуть усі зобов’язання, передбачені кредитним договором.
Разом з тим, виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються §2 гл. 71 ЦК України (Кредит), змісту норм ст. ст. 598-599 та ст. 653 ЦК України, в яких законодавець розрізняє поняття "розірвання договору", з одного боку, і "припинення зобов’язання", з іншого боку, суду слід було врахувати, що розірвання кредитного договору не припиняє кредитні зобов’язання боржника, у рамках якого боржник зобов’язаний повернути суму кредиту, сплатити проценти та пеню за порушення строків виконання зобов’язання, оскільки кредитне зобов’язання належить вважати припиненим не з моменту набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору, а з моменту виконання позичальником усіх обов’язків перед банком, які складають зміст цього зобов’язання.
Крім того, ураховуючи те, що відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а отже, зобов’язання за кредитним договором вважаються припиненими з моменту сплати боржником кредиторові суми кредиту за договором, процентної ставки та пені за несвоєчасну виплату процентів, не можна погодитися з висновком суду про припинення зобов’язань за договором іпотеки у зв’язку з розірванням в судовому порядку кредитного договору.
Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє та не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов’язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов’язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.
Відповідно до ст. 49 Закону України „Про нотаріат" однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріусом нотаріальної дії є ненадання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.
Викладені обставини свідчать, що приватний нотаріус діяла у відповідності до вимог ст. ст. 49, 74 Закону України „Про нотаріат”, п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пянтковської Оксани Григорівни задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “29” березня 2010 року по цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту:
„Позов ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пянтковської Оксани Григорівни, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пянтковської Оксани Григорівни та зобов’язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: