Справа 22ц- 4183 /10                                       Головуючий по 1 інстанції: Ковальчук Т.М.      

Категорія 20                                                                    Доповідач апеляційного суду: Колосовський С.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

15 липня 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Базовкіної Т.М., Колосовського С.Ю.,  

при секретарі судового засідання – Анішенко Д.В.,      

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 15 жовтня 2009р.

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним,

встановила:

    У жовтні 2006р. ОСОБА_3 пред’явила позов до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який було укладено відповідачками 10 серпня 2005р. з підстав, передбачених ст.ст.228, 230 ЦК, а також про витребування цього майна на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 15 жовтня 2009р. позов задоволено частково. Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 10 серпня 2005р.  між  ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та зобов’язано останніх повернути цю квартиру ОСОБА_3

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду просила його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що спірна квартира, яка вибула з володіння позивачки не з її волі іншим шляхом може бути повернена шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між особою, яка не мала права відчужувати квартиру і добросовісним набувачем з проведенням реституції (ст.215, 216 ЦК). Одночасно суд в мотивувальній частині рішення зазначив, що спірна квартира підлягає витребуванню від добросовісного набувача на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК.

Проте з такими висновками суду погодитись у повній мірі не можна.

Відповідно до роз’яснень, даних в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма ч.1 ст.216 ЦК не може застосуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсним наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 11 жовтня 1997р. ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_1.

30 листопада 2004р. рішенням Генічеського районного суду Херсонської області визнано дійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зі стягненням з останньої на користь продавця 18550 грн. решти покупної ціни.

10 серпня 2005р. за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_2 продала спірну квартиру ОСОБА_4

17 березня 2006р. апеляційним судом Миколаївської області вказане рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 30 листопада 2004р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12 квітня 2007р. позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 ст.169 ЦПК.

Наведені факти свідчать про те, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_3 за неукладеним договором купівлі-продажу з ОСОБА_2, тобто не з її волі іншим шляхом. А це відповідно до положень п.3 ч.1 ст.388 ЦК дає підстави позивачці як власнику спірного майна на його витребування від ОСОБА_4, яка є добросовісним набувачем, оскільки остання не знала і не могла знати, що придбала квартиру в особи, яка не мала права її відчужувати.

Таким чином, підлягає задоволенню саме віндикаційний позов, що відповідно до вищенаведених мотивів унеможливлює задоволення решти вимог.  

За таких обставин рішення суду в силу п.4 ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 15 жовтня 2009р. скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Витребувати від ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 і передати її власнику ОСОБА_3.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 по 86 грн. 96 коп. судового збору та по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.

    Головуючий:                     Судді: