Справа № 11-350/10 Головуючий у І інстанції Логвинюк І.М.
Категорія: ст.186 ч.2 КК України Доповідач Фідря О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 16 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Фідрі О.М.,
суддів – Польового М.І., Пазюка О.С.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
засудженого – ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Ковельського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року, яким –
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець м. Ковель, житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючий, розлучений, відповідно до ст. 89 КК України несудимий, –
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Питання про речові докази у справі вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що о 10 годині 2 лютого 2010 року на привокзальній площі м. Ковеля на автобусній зупинці маршрутних таксі, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, кримінальна справа щодо якого 22.03.2010 року за ч. 2 ст. 186 КК України на підставі п. 8 ст. 6 КПК України провадженням зарита у зв’язку зі смертю останнього, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, із застосуванням насильства, що полягало у нанесенні ОСОБА_2 удару кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_3, що відноситься до легких тілесних ушкоджень і не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, відкрито викрав у останнього гроші в сумі 43 грн. та пачку цигарок вартістю 5 грн., а всього на суму 48 грн.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 186 на ч. 1 ст. 185 КК України. Зазначає, що суперечка виникла між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а він намагаючись їх розборонити, таємно викрав з кишені потерпілого гроші та цигарки; потерпілий не бачив, що він викрав у нього гроші. Просить пом’якшити призначене покарання, врахувавши, що він в силу ст. 89 КК України несудимий, хворіє на туберкульоз, а потерпілий просив суд не позбавляти його волі.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, пояснення засудженого, який підтримав подану апеляцію, міркування прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підтверджується зібраними у справі доказами, є правильним і належним чином обґрунтований у вироку. Посилання засудженого на те, що він вчинив викрадення грошей у потерпілого без попередньої змови з іншою особою, спростований наведеними у вироку доводами.
Так, вчинення ОСОБА_1 грабежу за попередньою змовою групою осіб підтверджується показаннями самого засудженого, потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4, даними ними у судовому засіданні.
Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що до нього підійшла особа, щодо якої закрито кримінальну справу, а згодом ОСОБА_1 та вимагали гроші. Коли він відмовився дати гроші, особа, щодо якої закрито кримінальну справу, вдарила його в обличчя, обхопила руками і тримала його, а ОСОБА_1 ззаду з кишені куртки витягнув гроші та цигарки. Про такі обставини підтвердив і свідок ОСОБА_5
Сам засуджений також у суді визнав, що особа, щодо якої закрито кримінальну справу, запропонувала йому відібрати у потерпілого гроші, і пішла до потерпілого, а він залишився стояти осторонь. Коли особа, щодо якої закрито кримінальну справу, вдарила потерпілого, він підійшов та викрав з кишені останнього гроші і цигарки. Викрадені гроші він спільно з особою, щодо якої закрито кримінальну справу, витратили на спиртне.
Цими доказами також спростовуються наведені в апеляції доводи засудженого про те, що він таємно, а не відкрито, викрав гроші у потерпілого.
Таким чином, суд правильно оцінив докази у справі і обґрунтовано погодився з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України – як вчинення грабежу за попередньою змовою групою осіб.
Що стосується призначеного засудженому покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, при його обрані суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, а також обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.
Суд при визначенні покарання врахував, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, відшкодував потерпілому завдані збитки, а також те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не працює. Суд узяв до уваги і ті обставини, на які посилається засуджений у поданій апеляції, зокрема, стан здоров’я, а також те, що потерпілий простив його.
З урахуванням наведено, призначене ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією частини статті, за якою його засуджено, не можна визнати несправедливим внаслідок суворості.
На підставі викладеного, колегія суддів залишає апеляцію засудженого без задоволення.
Разом з тим, колегія суддів знаходить що вирок суду в порядку ст. 365 КПК України підлягає зміні.
Згідно зі ст. 275 КПК України розгляд справи в суді проводиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за яким їх віддано до суду, а відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити формулювання обвинувачення щодо підсудних, визначеного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів злочину.
Усупереч вимогам цього закону суд, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного вище злочину, вказав у мотивувальній частині вироку, що він вчинив його за попередньою змовою з ОСОБА_2 Проте кримінальна справа щодо останнього у судовому засіданні не розглядалася, оскільки на підставі п. 8 ст. 6 КПК України була провадженням зарита у зв’язку з його смертю.
За таких обставин посилання у вироку суду на прізвище особи, яка цим вироком не засуджена, як така, що вчинила злочин, не ґрунтується на вимогах закону і свідчить про допущення судом істотного порушення кримінально-процесуального закону, що тягне за собою зміну вироку.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, в порядку ст. 365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин за попередньою змовою з ОСОБА_1 та вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої закрито.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий /підписи/ О.М. Фідря
Судді М.І. Польовий
О.С. Пазюк
Згідно з оригіналом
Перший заступник голови
апеляційного суду Волинської області О.М. Фідря