УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Колоса С.С.
суддів: Вавшка В. С., Якименко М. М.
при секретарі: Сніжко О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниця про визнання дій неправомірними, стягнення недорахованої пенсії, зобов"язання здійснити перерахунок пенсії в певній сумі та в подальшому за апеляційною скаргою представника управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниця на постанову Ленінського районного суду м. Вінниця 9 грудня 2009 року та на окрему ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниця від 9 грудня 2009 року, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 9 грудня 2009 року зазначений позов задоволено частково .
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниця щодо відмови здійснити ОСОБА_5 перерахунок пенсії з врахуванням ст. ст. 50, 54 ЗУ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " - неправомірними .
Зобов"язано управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_5, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інваліду ІІ групи, захворювання якого пов"язано з виконанням службових обов"язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ЗУ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 28 травня 2008 року .
Зобов"язано управління виплатити на користь позивача за зазначений період різницю між сплаченою та належною до сплати пенсією .
У апеляційній скарзі представник управління просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на недотримання норм матеріального права та порушення норм процесуального права .
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав .
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .
Відповідно до ст. 49 ЗУ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді : а) державної пенсії ; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію .
Статтями 50 та 54 цього ж Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров"ю .
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка відповідно до ст. 28 зазначеного Закону встановлюється за правилами та у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що положення ст. 28 ч. 3 ЗУ " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування " щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї ж статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини ( мінімального розміру пенсії за віком ) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком .
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 ЗУ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком .
З матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 є особою, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи. Розмір державної пенсії для нього, враховуючи вище зазначене, встановлено у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія встановлена у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком .
Даючи оцінку вище зазначеному, суд першої інстанції обгрунтовано зобов"язав управління Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 у визначеному законами розмірі .
Також з матеріалів не вбачається, що судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в основній його частині .
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду. Рішення у цій частині є справедливим, законним та обгрунтованим та скасуванню не підлягає .
Відповідно до ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов .
Судом по даній справі постановлено окрему ухвалу щодо неправомірності дій управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниця .
Дана окрема ухвала є безпідставною та підлягає скасуванню з наступних підстав .
З матеріалів вбачається, що, не нараховуючи пенсію у відповідному розмірі, управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Вінниця діяло не підставі діючих на той момент законів та підзаконних нормативних актів та роз"яснень, а тому умисних дій щодо нарахування розміру пенсії у відповідних розмірах не вбачається .
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 307, 308, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниця - відхилити .
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниця від 9 грудня 2009 року - залишити без змін .
Окрему ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниця від 9 грудня 2009 року скасувати .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України .
Судді:
З оригіналом згідно :