УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
при секретарі судового
засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ „ОТП Банк” та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним,
в с т а н о в и л а :
У поданій апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” (далі – Банк), посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсним виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу № 12697 від 23.12.2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру № 96, що розташована за адресою м. Житомир, вул. Генерала Потапова, №3, що належить на праві власності ОСОБА_2. Апелянт зазначає. що суд дійшов помилкового висновку про наявність спору між Банком та позивачкою щодо суми боргу та не врахував, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом у відповідності до положень ст. ст. 34, 36, 87 та 88 Закону України „Про нотаріат” та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172. Із зазначених підстав апелянтом порушується питання про направлення справи на новий розгляд.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що 19 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-010/117/2007 за яким Банк надав позичальнику кредит у сумі 45675 доларів США на споживчі цілі з датою остаточного повернення кредиту – 21 грудня 2020 року. На забезпечення вказаного кредитного договору 19 грудня 2007 року між Банком, як іпотекодержателем, та громадянами України ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як іпотекодавцями, було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є квартира № 96, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Генерала Потапова, 3.
23 грудня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою Банку про неналежне виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки від реалізації якого, підлягали задоволенню вимоги Банку у розмірі:
- залишок заборгованості за кредитом - 41868, 73 доларів США;
- сума відсотків за користування кредитом за період з 21.07.2009 року по 07.12.2009 року – 3799, 40 доларів США;
- сума пені за прострочення виконання зобов’язань за період з 19.08.2008 року по 26.11.2009 року – 22061, 09 грн.;
- витрати, пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 1700 гривень.
Підстави та порядок вчинення нотаріусом виконавчого напису регулюється ст. ст. 87-89 Закону України „Про нотаріат”, ст. 36 Закону України „Про іпотеку” та ст. ст. 282-287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ від 03.03.2004 року №20/5 (далі – Інструкція).
Відповідно до положень ст. 88 Закону України „Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. Аналогічні положення містяться у ст. 283 Інструкції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки Банком не було представлено нотаріусу документів, що підтверджували б безспірність заборгованості божника перед Банком (у досудовій вимозі ОСОБА_2 відсотки за користування кредитом зазначені в сумі 2401, 15 доларів США, а у виконавчому написі – 3799, 40 доларів США, розмір пені у досудовій вимозі становить 11240, 57 грн., а у виконавчому написі – 22061, 09 грн.). У тексті заяви Банку до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису ніяким чином не оговорена невідповідність розмірів відсотків за користування кредитом та пені, зазначених у досудовій вимозі, розмірам, вказаним у поданій заяві.
Крім того, згідно абзацу 9 ст. 283 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. З умов договору іпотеки слідує, що іпотекодавцями виступають три фізичні особи, включаючи боржника, проте досудові вимоги від 03.11.2009 року на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не були вручені особисто іпотекодавцям, як то зазначено в заяві Банку до приватного нотаріуса. Вказана обставина не заперечується представником апелянта.
За таких обставин, коли рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
Справа № 22ц-3411 Головуючий в суді 1-ї інстанції Костенко С.М.
Категорія 27 Доповідач Матюшенко І.В.