УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010 року  апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої – судді         Мельничук Н.М.

суддів:                 Михайловського  В.І.,

Андрушкевича С.З.

з участю прокурора         Філя С.В.

засудженого             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 12 лютого 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,

засуджено за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України, на 3 (три) роки позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з випробувальним та іспитовим строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України не судимого згідно ст.89 КК України

засуджено: за ст.309 ч.2 на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України на 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі.

________________________________________________________________

Справа № 11-239 2010 р.                 Головуюча у суді 1-ї інстанції Іонніков В.М.

Категорія ст.ст.185 ч.3, 309 ч.2 КК України             Доповідач Михайловський В.І.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України не судимого відповідно до ст.89 КК України,

засуджено за ст.309 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

    Відповідно до ст.70 КК України остаточно визначеного покарання за сукупністю злочину шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишена попередня – підписка про невиїзд, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 – тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_6 рахується з 12 лютого 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області по 214 грн. 14 коп. з кожного судових витрат.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Згідно змісту вироку суду, 15.07.2009 року близько 22 годин ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_6 шляхом знахідки придбали наркотичний засіб – макову солому, яку перенесли у квартиру АДРЕСА_1, де намагалися виготовити опій екстракційний, але були затримані працівниками міліції, які вилучили 90 коробочок рослин маку, що є особливо-небезпечним наркотичним засобом – маковою соломою вагою 376,294 грама у висушеному вигляді, марлеві відрізки у кількості 2 х штук, просочені опієм екстракційним відповідно масою 0,19 та 0,159 грама сухої речовини.

Згодом, 19 листопада 2009 року близько 4 години ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння таємно викрали 19 пляшок пива марки „Рогань” та „Чернігівське” на загальну суму 114 грн. 25 коп., однак до кінця злочин не довели, оскільки були затримані працівниками міліції на місці вчинення злочину.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить застосувати до нього ст.69 КК України та призначити більш м’яке покарання, посилаючись на те, що він має неповнолітню дитину, працював, а його дружина є повною сиротою.

Також засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що його батько має похилий вік – 68 років, хворіє, а нещодавно – 28.02.2010 року померла мати засудженого. Залишено також поза увагою й те, що ОСОБА_2 повністю відшкодовані матеріальні збитки потерпілій.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин справи, передбачених ст.ст.66,67 КК України.

Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 вину визнав та щиро розкаявся за вчинений злочин, працював та має на утриманні неповнолітню дитину.

Разом з тим, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння, як особа є не судими відповідно до вимог ст.89 КК України, вчинив декілька злочинів, один з яких є тяжким.

З урахуванням даних та наведених обставин, суд обгрунтовано призначив ОСОБА_2 вид і розмір покарання у межах санкцій ст.ст.185 ч.3, 309 ч.2 КК України, застосувавши вимоги ст.70 ч.1 КК України.

Посиланання апелянта на необхідність пом’якшення йому покарання у зв’язку з минулою смертю його матері, похилим віком батька, відсутністю невідшкодованих збитків та знаходженям на утриманні неповнолітньої дитини є безпідставними, оскільки зазначені обставини не можуть бути обов’язковими умовами для застосування ст.69 КК України та зменшення засудженому ОСОБА_2 визначеного судом 1 ї інстанції розміру покарання.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд не вбачає обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому не вважає за можливе застосувати до засудженого ОСОБА_2 ст.69 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

    Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м.Житомира від 12 лютого 2010 року щодо нього – без зміни.

Судді: