УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів,

в с т а н о в и л а  :

    У березні 2009 року ОСОБА_2 посилаючись на порушення відповідачем положень ст.ст. 37, 39 та 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-Х11) в частині визначення розміру доплат, передбачених цим Законом, просила стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської райдержадміністрації (далі – УПЗСН) на її користь 1897.80 грн. за ст. 37 Закону № 796-Х11, 6327.60 грн. за ст. 39 Закону № 796-Х11 та 579.30 грн. за ст. 51 Закону № 796-Х11 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

    Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 14 серпня 2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

    У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий розгляд.

    Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

    Встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком (а.с.8), проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю (с. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області – а.с.10) та отримує компенсаційні виплати, передбачені Законом № 796-Х11, а саме, щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону), доплату до пенсії особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю (с. 39 Закону) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю (ст. 51 Закону). Виплати, передбачені ст. ст. 39 та 51 Закону № 796-Х11, проводяться управлінням Пенсійного фонду України в Новоград-Волинському районі Житомирської області (а.с.5, 6), а виплати, передбачені ст. 37 Закону №796-Х11 – УПЗСН (а.с.7).

    Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що позивачка не зверталася до відповідача з заявою про поновлення її порушеного права.

    Проте, такий висновок суду є невірним, оскільки ні положеннями КАС України (в порядку якого було розглянуто справу), ні положення Закону № 796-Х11 не передбачають необхідності досудового врегулювання даного спору.    

З матеріалів справи (а.с.7) вбачається, що протягом 2008 року ОСОБА_2 отримувала від УПЗНС щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі по 1 грн. 60 коп. Статтею 37 Закону № 796-Х11 розмір такої допомоги визначений для позивачки у розмірі 30% мінімальної заробітної плати. З урахуванням положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню недонарахована грошова допомога, передбачена ст. 37 Закону № 796-Х11, у сумі 1172 грн. 52 коп. за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року ((525 грн. : 31 х 9 днів травня + 525 грн. х 30% х 4 міс. + 545 грн. х 30% х 2 міс. + 605 грн. х 30% - 11.65 грн. виплачених УПЗСН коштів за вказаний період).

    Посилання Пенсійного фонду на те, що виплати проводилися УПСЗН у розмірах, визначених у постановах Кабінету Міністрів України, є безпідставними, оскільки Закон № 796-Х11 має пріоритетне значення щодо постанов уряду.

    Вимоги позивача про стягнення з УПЗСН недонарахованих коштів, передбачених ст. ст. 39 та 51 Закону № 796-Х11 не підлягають задоволенню, оскільки передбачені вказаними нормами закону виплати здійснюються управлінням Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі (а.с.5, 6).

    За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням, згідно ст. 309 ЦПК України, нового рішення про часткове задоволення позову.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2     задовольнити частково.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2009 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 1172 грн. 52 коп. невиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий                 Судді    

Справа № 22ц-3493                           Головуючий в суді 1-ї інстанції Савицька Л.Й.

Категорія 57                               Доповідач Матюшенко І.В.