У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Ткачук Н.В., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю: прокурора Левенець Я.І.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 13 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Косівського районного суду від 05 березня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2 з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, громадянина України,-
засуджено за ст. 365 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади терміном на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки.
________________________________________________________________________________Справа №11-298/2010р. Головуючий у І інстанції Цалин Б.М.
Категорія ст. 365 ч.2 КК України Доповідач Іванів О.Й.
Згідно п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покладено певні зобов’язання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – підписку про невиїзд залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.
Позов прокурора Косівського району в інтересах Коломийської ЦРЛ задоволено, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь Коломийської районної центральної лікарні 634 грн. 80 коп. витрат на лікування потерпілого; на користь потерпілого ОСОБА_3 10 000 грн. завданої моральної шкоди та 1000 грн. витрат на надання юридичної допомоги.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, обіймаючи посаду помічника дільничного інспектора Косівського РВ УМВС в Івано-Франківській області, маючи спеціальне звання молодший сержант міліції, будучи працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, на яку покладено функції представника влади, 05 жовтня 2008 року приблизно о 02.00 год. в селищі Яблунів Косівського району Івано-Франківської області, перебуваючи у форменому одязі на службі по охороні громадського порядку, знаходячись неподалік кафе «Овен», безпричинно затіяв сварку з потерпілим ОСОБА_3, в процесі якої, в порушення вимог ст.ст. 2, 3, 5, 10 Закону України «Про міліцію», умисно, без будь-якої на те необхідності, перевищив владу і надані йому службові повноваження та незаконно застосував до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство, а саме наніс йому удари руками в різні ділянки тіла, після чого, застосовуючи засоби фізичного впливу, затягнув потерпілого проти його волі в автомобіль ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_1 на якому доставив останнього в Яблунівську районну лікарню для проведення медичного огляду для встановлення факту алкогольного сп’яніння, де біля приміщення лікарні знову застосував до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство і наніс йому удари руками в різні ділянки тіла, внаслідок чого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження.
До початку розгляду справи прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію, в якій ставив питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку з призначенням засудженому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 365 КК України без застосування ст. 75 цього ж кодексу, відкликав.
В апеляціях:
- потерпілий ОСОБА_3 вказує на незаконність та несправедливість вироку в частині часткового задоволення його цивільного позову щодо моральної школи. Зазначає, що суд не визначив характер та обсяг його фізичних, душевних і психічних страждань, спричинених злочином, тому просить вирок в частині вирішення його позовних вимог скасувати частково, збільшивши розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди;
- засуджений ОСОБА_2 покликається на незаконність вироку у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства. Зазначає, що судом не в повній мірі досліджено обставини справи, не взято до уваги і не дано належної оцінки доказам, які могли істотно вплинути на його висновки, не допитано усіх свідків даної події. Стверджує про непричетність його до застосування щодо ОСОБА_3 фізичного насильства та заподіяння йому тілесних ушкоджень, оскільки вони були спричинені внаслідок протиправних дій інших невстановлених слідством осіб, а тому засуджений необґрунтовано. Просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_2 підтримав доводи поданої ним апеляції, заперечив апеляцію потерпілого, пояснив, що інкримінованих йому дій не вчиняв, що тілесні ушкодження потерпілому були спричинені невідомими особами в ході бійки між хлопцями біля будинку «Школяра», тому справу слід повернути на додаткове розслідування для проведення очних ставок між ним і рядом свідків, які змінили в судовому засіданні свої показання на його (засудженого) користь, однак суд їх до уваги не прийняв.
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення засудженого ОСОБА_2, який просить задовольнити подану ним апеляцію та відмовити у задоволенні апеляційних вимог потерпілого, заслухавши пояснення прокурора Левенець Я.І., яка вирок суду просить залишити без зміни як законний і обґрунтований, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 05 жовтня 2008 року близько 2 год. ночі, коли разом з ОСОБА_4 повертався до кафе з цілодобового магазину, зустрів знайомого міліціонера ОСОБА_2, з ким привітався, на що останній обурено відреагував, надівши на нього наручники став наносити йому удари в живіт та по тілу, нанесення ударів продовжилось і в салоні автомобіля, яким працівники міліції повезли його у Яблунівську лікарню на освідчення щодо стану сп’яніння.
За даними висновку судово-медичної експертизи від 15.12.2008 року потерпілому було нанесено не менше чотирьох ударів та спричинено легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров’я.
Показання потерпілого підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що працівники міліції силоміць затягли ОСОБА_3 в автомобіль, після чого поїхали.
Згідно показань свідка ОСОБА_7 він у приміщенні лікарні бачив потерпілого зі слідами побиття на обличчі.
Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_3 в час освідчення його на стан алкогольного сп’яніння повідомив йому, що його побили працівники міліції, на обличчі потерпілого були травми, які кровоточили. В ту ж ніч близько 05 год. 10 хв. потерпілий вже сам з родичами повторно приїхав у лікарню з проханням оглянути його на предмет тілесних ушкоджень, які були видимі.
У зв’язку з наведеним підстав сумніватися у достовірності послідовних показань потерпілого, який попереджений як досудовим слідством так і судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, щодо обставин справи, які об’єктивно підтверджуються іншими зібраними у справі доказами, немає.
Судом також правильно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо бійки біля приміщення кафе, оскільки такі показання спростовані показаннями свідків ОСОБА_7 ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про відсутність такої події взагалі і тим більше за участю потерпілого, і не узгоджуються із зібраними та дослідженими по справі доказами.
Що стосується твердження засудженого про необхідність повернення справи на додаткове розслідування для проведення очних ставок з рядом свідків, то воно необґрунтоване, оскільки суд, давши належну оцінку показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_15 в судовому засіданні, підставно поклав в основу вироку показання даних свідків в час досудового слідства, оскільки вони об’єктивно підтверджуються зібраними по справі доказами.
Таким чином, покликання засудженого ОСОБА_2 в апеляції на неповноту досудового і судового слідства, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та його невинуватість у вчиненому є необґрунтованим і спростовується наведеними у вироку доказами.
При вирішенні заявленого потерпілим цивільного позову в частині моральної шкоди судом, з врахуванням характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_3 фізичних і моральних страждань, з урахуванням ступеня вини засудженого та обставин справи, обґрунтовано задоволено вимоги потерпілого у частковому обсязі. Тому підстав для збільшення розміру заподіяної моральної шкоди потерпілому колегія суддів не вбачає.
За наведених обставин немає підстав для скасування вироку, про що йдеться в апеляціях потерпілого та засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції потерпілого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Косівського районного суду від 05 березня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 – без змін.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді Н.В. Ткачук Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів