Судове рішення #10113815

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    15 липня 2010 року                         м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду                  Івано-Франківської області в складі :

        головуючої-судді       Іванів О.Й.,

        суддів:           Гриновецького Б.М., Ткачук Н.В.,

з участю:     прокурора         Салиги О.В.,

                        захисника                 ОСОБА_2,

        засудженого         ОСОБА_3,

розглянувши 15 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Долинського районного суду від 19 квітня  2010 року,

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком     ОСОБА_3,            

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя                         АДРЕСА_1 з середньою освітою, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, громадянина України,  

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишено попередньо обраний – тримання під вартою, а строк відбування покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з 12. 12. 2010 року.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_3   визнано винним і засуджено за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_4, засудженим 05.09.2002 року вироком Долинського районного суду, в ніч на 02 червня 2002 року шляхом розбиття шибки вікна проникли  в приміщення належного ЗАТ «Вигодалісторг» кафе «Каштан», що по вул. Д.Галицького, 63 в

Справа №11-341/2010р.                                       Головуючий у І інстанції Тураш В.А.  Категорія ст. 185 ч.3 КК України           Доповідач: Іванів О.Й.

смт. Вигода, Долинського району, звідки таємно викрали спиртні напої та продовольчі товари на загальну суму 1044 гривні 44 копійки.                                                                            

             Також судом в порядку ст.ст. 23-2, 346 КПК України постановлено окрему ухвалу на адресу служби у справах дітей Долинської РДА для вирішення питання про необхідність влаштування неповнолітніх дітей засудженого або для встановлення над ними опіки.

            До початку розгляду справи прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, свою    апеляцію, в якій ставилось питання про скасування  вироку з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості  і  постановлення  нового вироку з  призначенням ОСОБА_3 більш суворого покарання, відкликав.

             Засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляції   покликається на незаконність вироку та суворість призначеного покарання. Вважає, що судом неправильно кваліфіковано його дії за ч.3 ст.185 КК України, оскільки лише допомагав ОСОБА_4 віднести викрадене з місця події. Просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.185 КК України та із застосуванням ст.69 КК України  пом’якшити йому покарання та визначити його у виді арешту.

В засіданні апеляційної  інстанції  ОСОБА_3 пояснив, що судом при призначенні йому покарання не враховані всі пом’якшуючі вину обставини, незадовільний стан здоров’я, його другорядну роль у вчиненому та призначено надто суворе покарання. Просить  перекваліфікувати його дії та пом’якшити призначене судом покарання, обравши таке нижче від найнижчої межі, передбаченої за вчинений злочин.

Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які просять задовольнити вимоги  апеляції, заслухавши думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції  доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Покликання засудженого ОСОБА_3 на суворість призначеного покарання і прохання його пом’якшення не може бути задоволене з наступних підстав.

Призначаючи ОСОБА_3   покарання суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  пом’якшуючі покарання обставини, дані про його особу.

Зокрема, враховано і ті обставини, на які покликається засуджений: визнання вини, щире каяття у вчиненому, наявність неповнолітніх дітей та незадовільний стан його здоров’я.

З огляду на тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, тривалий час ухилявся від суду, з врахуванням обставин справи суд першої інстанції призначив ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України мінімальне покарання,   яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення   засудженого та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Що стосується доводів апеляції засудженого та його пояснень про те, що лише допомагав ОСОБА_4 віднести викрадене з місця події, тому його дії слід перекваліфікувати  на ч.2 ст.185 КК,  то він позбавлений можливості оспорювати ці фактичні обставини справи, оскільки при визначенні судом першої інстанції обсягу доказів, що підлягають дослідженню, ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, що повністю визнає свою вину у вчиненому, згідний на скорочене судове слідство, правильно розуміє зміст ст. 299 КПК України і його позиція при цьому є добровільною та істинною.  

           Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, зокрема щодо доведеності вини засудженого  у вчиненні злочину  за ст. 185 ч. 3 КК України, стосовно яких відповідно до вимог ст. 299 КПК України докази не досліджувалися, апеляційною інстанцією згідно частини першої ст. 365 КПК України не перевіряються.

Враховуючи наведене колегія суддів  вважає, що покликання ОСОБА_3 на те, що йому призначено надто суворе покарання при наявності пом’якшуючих покарання обставин, не може бути підставою для пом’якшення призначеного судом покарання.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що засуджений ствердив у засіданні апеляційної інстанції, а не 24 квітня 1971 року, як вказано у вступній частині вироку.

Колегія суддів вважає, що за наявності допущених неточностей щодо біографічних даних засудженого у вступній частині вироку необхідно рекомендувати суду першої інстанції вирішити дане питання в порядку ст. 409 КПК України.                                

Керуючись ст.ст. 365, 366  КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

            Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду від 19 квітня 2010 року відносно нього - без зміни.

В порядку ст. 409 КПК України рекомендувати суду першої інстанції усунути допущені у вироку неточності щодо біографічних даних засудженого.

Головуюча                                     О.Й. Іванів

Судді:                                              Б.М. Гриновецький

                                                                                                                       Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом                                    

Суддя                                     О.Й. Іванів

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація