АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10 – 211/ 2010 р. Головуючий у суді І інстанції Черненко І.В.
Категорія: ст. 368 ч. 2 КК Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Зубка К.А.,
суддів Лещенка Р.М., Нікітіна О.С.,
за участю прокурора Смирнягіна О.С.,
слідчого Корженка Д.О.,
захисника – адвоката ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2010 року, якою відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця
АДРЕСА_1 мешканця
смт. Новоархангельська, не судимого,
продовжений строк тримання під вартою до 1 місяця 21 дня, тобто до 28.07.2010 року, до закінчення строку досудового слідства.
ОСОБА_4 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 368 КК України.
Як вбачається з матеріалів подання та наданих слідчим матеріалів кримінальної справи ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачується у наступному.
У період з 2 березня 2010 року, голова Новоархангельського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з керівником апарату цього суду ОСОБА_4, під час розгляду під головуванням ОСОБА_5 кримінальної справи, щодо підсудного ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України, вимагали від ОСОБА_7 хабар у сумі 2500 доларів США, та вимагали схилити підсудного до відмови від захисника і повного визнання вини, погрожуючи можливістю призначення її сину ОСОБА_6 покарання у вигляді реального позбавлення волі.
ОСОБА_7, з метою уникнення настання негативних наслідків для свого сина, вимушена була погодитися на давання хабара, при цьому звернулася з відповідною заявою до правоохоронних органів.
12 травня 2010 року ОСОБА_7 на виконання вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_4, передала останньому у підсобному приміщенні суду хабар у сумі 16 тисяч гривень та 500 доларів США.
13 травня 2010 року головою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_8 головуючим у кримінальній справі №1-4/10, проголошено вирок, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочинів передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. ОСОБА_6 звільнено з під варти у залі суду.
13 травня 2010 року близько 14 години 00 хвилин у службовому кабінеті ОСОБА_5 під час обшуку із застосуванням відеозапису у його власній барсєтці виявлено та вилучено частину хабара у сумі 11500 гривень від загальної суми 16 тисяч гривень та 500 доларів США, а також вилучено кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України.
Також, 13 травня 2010 року, близько 14 години 00 хвилин під час огляду місця події із застосуванням відеозапису в автобусі у ОСОБА_4 виявлено та вилучено частину хабара у сумі 1000 гривень.
Крім того, 13 травня 2010 року близько 14 години 25 хвилин у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 під час обшуку із застосуванням відеозапису виявлено та вилучено частину хабара у сумі 500 доларів США від загальної суми 16 тисяч гривень та 500 доларів США.
14 травня 2010 року о 1 годині 10 хвилин ОСОБА_4 затриманий у порядку ст.115 КПК України.
14 травня 2010 року постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда затримання ОСОБА_4 продовжено до 10 діб, а саме до 1 години 10 хвилин 24 травня 2010 року.
15 травня 2010 року ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2010 року стосовно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 28.06.2010 року.
22 червня 2010 року слідчий звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з поданням, погодженим з заступником прокурора Кіровоградської області, про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою до завершення строку слідства у справі до 28.07.2010 року, тобто до 1 місяця 21 дня.
Задовольняючи подання слідчого, суд першої інстанції постався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, він не звільнений з посади керівника апарату суду, а відтак знаходиться в службовій залежності від голови суду, який до цього часу працює на даній посаді, і це дає підстави вважати, що внаслідок впливу голови суду ОСОБА_5 ОСОБА_4, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, сприяти приховуванню слідів злочину.
В своїй апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 просить постанову суду першої інстанції змінити, обравши його підзахисному запобіжний захід у вигляді грошової застави в розмірі 20000 грн., мотивуючи тим, що згідно наказу №23-К від 26.05.2010 року на виконання постанови слідчого від 25.05.2010 року ОСОБА_4 відсторонений від виконання повноважень керівника апарату Новоархангельського районного суду, свою визнав вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, сприяє розкриттю злочину та співпрацює з органами досудового слідства, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, мешкає разом з батьками, хворіє на посттравматичний церебральний арахноідіт з ліквородисцеркуляцією, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Крім того захисник також посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, згідно яких «ступінь небезпеки переховування не може встановлюватися тільки на підставі суворості можливого вироку; його слід оцінювати з огляду на відповідні фактори, які можуть підтвердити реальність небезпеки переховування», а по даній справі жодні такі фактори повністю відсутні, та що «сам по собі факт обвинувачення особи у вчиненні тяжкого злочину не може бути підставою для тримання особи під вартою у період проведення досудового та судового слідства» (справа Калашников проти Росії).
Заслухавши доповідача, пояснення слідчого Корженка Д.О., думку прокурора, про залишення постанови місцевого суду без зміни, захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали подання та кримінальної справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. ст. 148, 150 та 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її віку, стану здоров'я, сімейного і матеріального стану, місця проживання та інших обставин, що її характеризують.
Так ОСОБА_4 хоча і обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, проте: повністю визнав свою вину і виклав всі обставини одержання хабара, які узгоджуються з іншими доказами по справі;слідство по справі знаходиться на завершальній стадії; всі фактичні обставини одержання хабара за участі ОСОБА_4 зафіксовані належним чином у присутності захисника та із застосуванням технічних засобів фіксації; згідно обвинувачення ОСОБА_4 належить другорядна роль у вчинені інкримінованого йому злочину, який будучі підлеглим голови районного суду не зміг виявити принципову позицію і не виконати його протиправні вказівки по передачі від потерпілої голові суду предмета хабара.
Крім того, ОСОБА_5, якому згідно обвинувачення у одержанні хабара належить основна роль, і який більше двох місяців під приводом хвороби ухиляється від слідства – йому взагалі не застосований запобіжний захід пов’язаний із позбавленням волі.
Більш того, ОСОБА_4 наказом в.о. голови Новоархангельського районного суду №23-К від 26.05.2010 року відсторонений від виконання повноважень керівника апарату Новоархангельського районного суду, вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, мешкає разом з батьками, хворіє на посттравматичний церебральний арахноідіт з ліквородисцеркуляцією.
Таким чином ні органи досудового слідства, ні суд першої інстанції не навели достатніх доказів того, що ОСОБА_4 буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність.
За таких обставин колегія суддів переконана, що належна поведінка ОСОБА_4 може бути забезпечена і без застосування до нього максимально тяжкого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а тому його слід звільнити з-під варти під заставу, яку внесла сестра обвинуваченого – ОСОБА_10 25 травня 2010 року в розмірі 20000 грн., і яка знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Кіровоградській області.
Керуючись ст. ст. 154-1, 165, 165-3, 362, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2010 року про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою до 1 місяця 21 дня – змінити.
Звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти під заставу в сумі 20000 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА в Кіровоградській області.
Судді