Судове рішення #10113835

Справа №11-а- 399 2010 року             Головуючий у 1-ій інстанції –Бондарчук Р.А. Категорія-ч.3 ст.186 КК України             Доповідач у 2-ій інстанції - Борщ В.С.

                    У Х В А Л А

                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

8 червня 2010 року         Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

    Головуючого: Осетрова В.І.

    Суддів: Бевза Ю.Л.., Борща В.С.                                     З участю прокурора – Еременко О.В.

    Засудженого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді кримінальну справу   за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Долинського районного  суду  від 25 лютого 2010 року, яким                                             ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  АДРЕСА_1 українця,  громадянина  України,  освіта базова загальна середня,  співмешкає, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, один з яких малолітній, не  працюючого,  проживаючого АДРЕСА_2 такого, що не має судимості в порядку ст. 89 КК України , -    

   

засуджено за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

    Стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 450 грн.

      Суд визнав винним ОСОБА_3 в тім, що він скоїв  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та поєднаний з проникненням у житло.  

Злочин  вчинено  при  слідуючих  обставинах:  

01 січня 2010 року, приблизно о 13.00 годині ОСОБА_3., перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп’яніння,  з метою відкритого викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_4, яке розташовано по АДРЕСА_3 постукав у замкнені вхідні двері житлового будинку та коли господарка відкрила йому двері, підсудний погрожуючи насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я почав вимагати у неї гроші. Після того, як ОСОБА_4 відмовилась виконати його злочинні вимоги та не віддала йому кошти, відштовхнув потерпілу від вхідних дверей зайшов в середину будинку, почав шукати кошти та в приміщенні кухні знайшов і відкрито викрав 450 грн., які знаходились на ліжку під одягом. Потерпіла намагалась перешкодити ОСОБА_3 заволодіти її грошима, але він відштовхнув її від себе внаслідок чого вона впала на підлогу, чим спричинив їй фізичний біль. З викраденими грошима вийшов з будинку потерпілої та в подальшому, викраденим  розпорядився  на  власний  розсуд, чим заподіяв потерпілій збитків на вказану суму.  

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить пом’якшити йому покарання, так як він щиро покаявся, допомагав слідству, в нього є малолітні діти, яким необхідна його матеріальна допомога. Просить перекваліфікувати його дії на ч.1 ст.186 КК України, так як потерпіла в суді стверджувала що він її не бив.

Заслухавши доповідача, думку прокурора вважавшого, що вирок законний та обґрунтований, думку засудженого, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не  підлягає   задоволенню.

Винність засудженого ОСОБА_3 в скоєні злочину ніким не оскаржується і підтверджується доказами перевіреними у порядку ст.299 КПК України і тому ОСОБА_3 не має права оскаржувати фактичні обставини справи.

Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та з проникненням у житло. Кваліфікація за ч.3 дана за кваліфікаційною ознакою проникнення у житло.

Призначаючи покарання суд у відповідності до ст.65 КК України у повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, скоєно умисний тяжкий злочин , дані про особу засудженого: характеризується посередньо, не працює, раніше 6 раз судимий у тому числі за корисливі злочини і хоча судимості погашені це в цілому характеризує його з негативної сторони, співмешкає з жінкою яка має двох малолітніх дітей.         Обставиною, що пом’якшує покарання  суд визнав щире каяття. Слідству він нічім не допомагав.

Обставинами що, обтяжують покарання суд визнав те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку.

Матеріальної допомоги дітям не надавав, так як  не працював.

При таких обставинах суд обґрунтовано прийшов до висновку, що необхідним і достатнім покаранням  засудженому для його виправлення і попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі, та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.186 КК України.

Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст.ст. 362, 366  КПК України, колегія суддів, -

                    У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без  задоволення , а вирок Долинського  районного суду  від 25 лютого 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.                                    

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація