Справа №11-а- 623 2010 року Головуючий у 1-ій інстанції – Бойко П.М. Категорія-ч.2 ст.121 КК України Доповідач у 2-ій інстанції - Борщ В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Осетрова В.І.
Суддів: Бевза Ю.Л., Борща В.С. З участю прокурора – Єрьоменко О.В.
Засудженого – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Долинського районного суду від 1 квітня 2010 року, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з середньою освітою,одруженого, не працюючого, інваліда 3-ої групи загального захворювання, не військовозобов»язаного, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 8 років позбавлення волі.
Суд визнав винним ОСОБА_3 в тім, що він скоїв навмисний злочин-заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого, за таких обставин:
06.11.2009 року ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння разом з своєю матір»ю ОСОБА_4 знаходився в кухні приміщення житлового будинку свого домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_3 Біля 23.00 год. на ґрунті особистої неприязні до матері, ОСОБА_3 влаштував сварку під час якої долонями та кулаками рук, а також ногами наніс більше десяти ударів по обличчю голові та тулубу своїй матері ОСОБА_4
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: навколо обох очей синьо-багрові крововиливи, вся права половина обличчя, ніс, ліва половина обличчя представлена сплошним багровим крововиливом неправильної форми що справа та зліва спускається на нижню щелепу та бокові поверхні шиї, в ділянці тіла грудини синій крововилив 8/9 см. неправильної форми, на правому плечі по зовнішній поверхні в нижній третині багровий крововилив 6/8 см., крововилив під оболонки мозку, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень спричинивших смерть потерпілої ОСОБА_4
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_3 просить виправдати його, так як три свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили, що не він скоїв цей злочин. Мати перед смертю повідомила, що била її моя жінка ОСОБА_8 Коли він прийшов до дому, то з дому вибігла ОСОБА_9, яка була в крові, а мати казала йому, що били її дівчата. Він хворіє на епілепсію, в залі суду в нього був приступ, коли прокурор зачитав вирок і він прийшов в себе лише в ІВС і не пам’ятає цього суду. Він інвалід 3-ої гр. Його справа сфабрикована. Мама перед смертю казала, що її били моя жінка ОСОБА_8 та Зубарь. Очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_4 не було.
Заслухавши доповідача, думку прокурора вважавшого, що вирок законний та обґрунтований, думку засудженого, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Винність засудженого ОСОБА_3 в скоєні злочину підтверджується доказами добутими досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_11 свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_16 ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, протоколом огляду місця події від 7.11.2009 р. (а.с.3-9), протоколом медичного огляду для встановлення стану сп’яніння ОСОБА_3 (а.с.17) висновками судово – медичних експертиз №159 від 16.12.2009 р., №322 від 21.123.2009 р.,№894 від 23.12.2009 р.
ОСОБА_12 детально розповіла про те як ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння 6.11.2009 року бив свою матір.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №322 від 21.12.2009 року у ОСОБА_3 станом на 7.11.2009 року були наступні тілесні ушкодження: припухлість пястно фалангових суглобів 2-3-4 пальців правої кісті та2-3 пальців лівої кісті.По тильній поверхні правої кісті садно 1,5 на 1,5 см. під коричневою кірочкою на рівні оточуючої шкіри, які могли утворитись 6.11.2009 р. в результаті удару рук зібраних в кулак об тупий твердий предмет( можливо тіло людини) а.с.44-45.
Свідки ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_16 показали, що коли вони зайшли в хату і побачили побиту потерпілу та пояснила, що її побила ОСОБА_8 ( жінка засудженого), але вона не могла цього зробити бо на той час її не було в селі. Засуджений неодноразово бив мати, але та ніколи не заявляла на нього в міліцію, а постійно захищала його.
Те, що ОСОБА_8 не було в той час в селі підтвердили свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20
Те, що засуджений неодноразово бив матір та жінку підтверджується, крім показів усіх свідків та потерпілого, постановою Долинського районного суду від 17.07.2007 року, де вказано, що 19.05.2007 року біля 1.00 год. ОСОБА_3 у себе вдома в с.Новоолександрівка, Долинського району перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння побив свою дружину ОСОБА_8, наносячи удари кулаками рук по голові та руці, в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому променевої кістки зліва, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 по ч.1 ст.122 КК України звільнений від кримінальної відповідальності відповідно ст.1 п. «Б», ст.ст.6,10,12 Закону України «Про амністію».
а.с. 114
-довідкою виданою Долинським РВ УМВС 10.12.2009 року, де вказано, що 14.06.2009 року в чергову частину по телефону «102» надійшло повідомлення чергового лікаря Долинської ЦРЛ Татарченка про те, що в Долинську ЦРЛ доставлено гр.ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 з с.Новоолександрівка, Долинського району з ушибами голови та грудної клітки, яку побив син ОСОБА_3. Дане повідомлення 14.06.2009 року зареєстроване в ЖРЗПЗ №941. За даним фактом проведено дослідчу перевірку і 22.06.2009 року в порушенні кримінальної справи відмовлено згідно п.2 ст.6 КПК України, відмовний матеріал №845 (а.с.115).
Сам засуджений на досудовому слідстві пояснював, що коли він зайшов до дому мати сказала йому, що він і ОСОБА_4 побили її. Він відповів, що не бив її, а била мабуть ОСОБА_4.
Він лише долонею біля трьох разів вдарив матір в область голови, обличчя, коли мив матір, тому що йому неприємно стало від запаху (а.с.15). Мати казала, що її побила моя колишня дружина. Він її не бив, лише штовхнув коли вона лежала на ліжку, в результаті чого вона впала на підлогу і обличчям вдарилась об металеве перило ліжка (а.с.98). Матір могли вбити або ОСОБА_9, або ОСОБА_4 (а.с.104), Свідку ОСОБА_22 він пояснив, що матір побили його дружина ОСОБА_8 та її коханець. В судовому засіданні пояснив, що матір сказала йому, що била її ОСОБА_9 (а.с162), а потім визнав свою вину (а.с.169).
Таким чином, засуджений постійно змінював свої покази відносно того хто бив його матір, бажаючи не нести відповідальності за скоєне.
Згідно протоколу судового засідання приступу епілепсії в момент судового засідання не було, при цьому проводився звукозапис судового процесу.
Згідно медицинського висновку засуджений епілепсією не хворіє (а.с.122).
Очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не проводилось, так як в їх показах відсутні протирічча, а справа не фабрикувалась, а проводилось досудове слідство відповідно до норм КПК України.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання суд у відповідності до ст.65 КК України у повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, скоєно умисний тяжкий злочин , дані про особу засудженого: характеризується негативно, позбавлений батьківських прав відносно дітей.
Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнав визнання вини, розкаювання в скоєному та наявність у засудженого 3 групи інвалідності загального захворювання.
Обставиною що, обтяжує покарання суд визнав те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння.
При таких обставинах суд обґрунтовано прийшов до висновку, що необхідним і достатнім покаранням засудженому для його виправлення і попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі, та призначив покарання близьке к мінімальному, передбаченому санкцією ч.3 ст.186 КК України.
Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення , а вирок Долинського районного суду від 1 квітня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Судді: