Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2575 2010 Головуючий у 1 інстанції – Франько М.Я.
Категорія –52 Доповідач - Бубличенко В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
22 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Фомічова С.Є.
Сукач Т.О.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до директора Олександрійського професійного ліцею ОСОБА_3, Олександрійського професійного ліцею про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника, ОСОБА_4, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 березня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 26 березня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено у позові про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 та її представник, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким зобов’язати директора Олександрійського професійного ліцею ОСОБА_3 поновити позивачку на роботі майстром виробничого навчання; стягнути з Олександрійського професійного ліцею на користь позивачки 7700 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ліцею, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення немає.
Встановлено, що згідно з наказом директора Олександрійського професійного ліцею від 2 листопада 2009 року № 72-К позивачка звільнена з посади майстра виробничого навчання з 2 листопада 2009 року у зв’язку із скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в томі числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2002 року позивачка була прийнята на роботу за контрактом в Олександрійське ПТУ № 13 міста Олександрії майстром виробничого навчання строком на один рік. 28 січня 2003 року з нею був укладений контракт на виконання тієї ж роботи на невизначений строк.
14 квітня 2003 року Олександрійське професійно-технічне училище перейменовано в Олександрійський професійний ліцей.
Згідно з тарифікаційними відомостями на 2002-2009 навчальні роки позивачка працювала майстром виробничого навчання з професії «Соціальний робітник».
2 лютого 2009 року директор ліцею видав наказ № 39-К про скорочення штату в зв’язку із закінченням дії ліцензії з професії «Соціальний робітник, діловод», згідно з яким позивачка попереджена про скорочення з 2 вересня 2009 року посади майстра виробничого навчання з професії «Соціальний робітник, діловод», яку вона займала.
З додатку до ліцензії, виданої 2 лютого 2010 року Олександрійському професійному ліцею Міністерством освіти і науки України, вбачається, що підготовка з професії «Соціальний робітник, діловод» не передбачена. Строк дії попередньої ліцензії, яка передбачала підготовку з цієї професії, закінчився 1 липня 2009 року.
Та обставина, що скорочення штату дійсно мало місце, підтверджується штатними розписами ліцею, згідно з якими, починаючи з жовтня 2009 року кількість майстрів виробничого навчання скорочена з 25 до 21 (порівняно з січнем 2009 року).
Враховуючи наведене, суд дійшов обгрунтованого висновку, що звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог закону, тому підстав для задоволення її вимог про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, заподіяння якої позивачка пов’язувала з незаконним звільненням, немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.
Зокрема, у скарзі позивачка посилається на те, що має переважне право на залишення на роботі відповідно до ст.42 КЗпП України.
Встановлено, що позивачка має середню спеціальну освіту за спеціальністю виховання в дошкільних установах і кваліфікацію бакалавра соціальної педагогіки.
Згідно з тарифікацією позивачка, починаючи з 2002 року, працювала майстром виробничого навчання з професії «Соціальний робітник, діловод». Освіти за іншою спеціальністю, на викладання якої ліцей отримав ліцензію, позивачка не має.
Також встановлено, що вакантних посад, які б за своєю освітою позивачка могла б займати, у відповідача немає.
За таких обставин посилання позивачки на наявність у неї переважного права на залишення на роботі, а також на те, що відповідач повинен був провести перегрупування працівників, не можна визнати обґрунтованим.
Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам ст.213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника, ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді