Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-4286 2010 Головуючий у 1 інстанції – Гончар В.М.
Категорія –30 Доповідач - Бубличенко В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
1 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Фомічова С.Є.
Сукач Т.О.
при секретарі - Животовській С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди , за апеляційною скаргою фермерського господарства ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 5 травня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
24 лютого 2010 року ОСОБА_2 пред’явив в суд позов до фермерського господарства ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Просив стягнути з відповідача на його користь 391,66 грн. витрат на встановлення межових знаків, 12517,43 грн. неотриманих доходів, 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у 2007-2008 роках відповідач самовільно зайняв і використовував належну йому земельну ділянку площею 4,32 га, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району і області.
Рішенням Кіровоградського районного суду від 5 травня 2010 року позов задоволено частково.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача 12517,43 грн. у відшкодування матеріальних збитків та 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 264 грн. у відшкодування судових витрат.
Вимоги про відшкодування витрат на встановлення межових знаків суд залишив без задоволення.
У апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення про задоволення вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.
В частині, в якій суд відмовив у задоволенні позову про відшкодування витрат на встановлення межових знаків у розмірі 391,66 грн., рішення суду не оскаржено.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду про відшкодування матеріальної і моральної шкоди по даній справі не відповідає вимогам законності і обгрунтованості.
З матеріалів справи вбачається, що заподіяння шкоди позивач пов’язує із самовільним зайняттям відповідачем належної йому земельної ділянки.
Частиною другою ст.157 ЗК України передбачено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Згідно з п.7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619.
Пунктом 3.1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених Наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель 12 вересня 2007 року № 110, передбачено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Позивач не надав суду зазначених документів на підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем належної йому земельної ділянки і заподіяння в зв’язку з цим збитків.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.59 ЦПК).
З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2008 року позивач звертався в управління агропромислового розвитку Кіровоградської районної державної адміністрації з проханням здійснити розрахунок збитків, нанесених йому у 2007-2008 роках ФГ ОСОБА_3, проте у задоволенні цієї заяви було відмовлено в зв’язку з тим, що факт самовільного зайняття земельної ділянки не встановлений через відсутність меж (а.с.12).
Акт встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки, належної позивачу, складений 11 грудня 2008 року (а.с.17).
Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 3 липня 2008 року (а.с.10) складений без участі представника ФГ ОСОБА_3 в порушення вимог п.4.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12 грудня 2003 року № 312. До того ж цей акт складений до встановлення та погодження меж земельної ділянки позивача, що суперечить п.4.2 зазначеного Порядку.
Довідка № 146, видана 18 лютого 2008 року виконкомом Клинцівської сільської ради, згідно з якою належна позивачу земельна ділянка знаходиться на полі, що перебуває в оренді ФГ ОСОБА_3 (а.с.9), на думку колегії суддів, не є належним доказом самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивача, оскільки такий факт має бути підтверджений доказами, передбаченими зазначеними нормативними документами.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів факт самовільного зайняття відповідачем належної йому земельної ділянки у 2007-2008 роках і заподіяння збитків, тому його вимоги не підлягають задоволенню.
На зазначені обставини не звернув увагу місцевий суд при вирішенні справи і ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові про відшкодування збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки, та моральної шкоди, завдання якої з вини відповідача позивачем також не було доведено.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 5 травня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до фермерського господарства ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді