АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3919 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Колодіна Л.В.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“15” липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Денисенко Т.С.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від “22” лютого 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ жилого будинку в натурі, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ жилого будинку в натурі.
В позові зазначав, що сторони по справі є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_6 є власником 8/25 частин жилого будинку, ОСОБА_5 – 31/50 частин зазначеного будинку. Частка позивача у праві спільної часткової власності становить 3/50 частини жилого будинку. Посилаючись на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_5 постійно виникають спори про порядок користування і володіння жилим будинком, позивач просив суд поділити жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_5, виділивши йому в натурі у власність кімнату „2-1” згідно технічного паспорту, стягнути з ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду в сумі 1500 грн., яка полягає в тому що він протягом тривалого часу не має можливості користуватися належною йому часткою будинку, витрати на правову допомогу в сумі 1750 грн. та судові витрати в сумі 16 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від “22” лютого 2010 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ст. ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.
Під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати роз’яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок".
Зокрема, виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз’яснень, викладених у пп. 6, 7 зазначеної постанови, виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_6 належить 8/25 частин жилого будинку, ОСОБА_5 – 31/50 частин зазначеного будинку, а частка позивача у праві спільної часткової власності становить 3/50 частини жилого будинку.
З позовної заяви та уточненої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлялись позовні вимоги про поділ у натурі частини жилого будинку, що належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної експертами ТОВ „Регіональне судово-експертне бюро”, виходячи з планування та розмірів приміщень у спірному житловому будинку, наданих документів, вимог ДБН В.2.2-15-2005, а також ідеальних часток співвласників будинку, розділити житловий будинок АДРЕСА_1 не видається можливим.
Враховуючи, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи розділити в натурі спірний житловий будинок неможливо, а позовні вимоги про визначення порядку користування житловим будинком або про стягнення грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки позивачем не заявлялись колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про поділ жилого будинку у натурі.
Не викликає сумніву і висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_5 моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, що її діями йому було спричинено моральну шкоду.
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню до вказаних правовідносини та постановив рішення у відповідності до вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від “22” лютого 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: