Справа № 11-513/ 2007 року                                               Головуючий у першій інстанції     Іонніков В.М.

Категорія  ст.  186ч 2 КК України                                                 Доповідач у 2 інстанції Велидчук В.М.

УХВАЛА

Іменем   України

24 липня 2007 року.  Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                               Велидчука В.М.

суддів                                           Гузовського О.Г.,  Яковлева С. В.

прокурора                                    Воронухи Д.С.

засудженої                                    ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.  Житомира від 7 травня 2007 року яким,

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженка та мешканка м.  Житомира,  працююча прибиральницею на заводі „Ремпобуттехніка",  судима:

- 24.10.2003 року за  ст. 309 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

-31.08. 2003 року за  ст. 185 ч.2 на 3 роки позбавлення волі,  із застосуванням  ст. 75 КК засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном в З роки,  засуджено за: - ст.  186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; - ст.  384 ч. 1 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі  ст. 70 ч. 1 КК України,  за сукупністю злочинів,  засудженій обрано покарання 4 роки 6 місяці позбавлення волі.

Відповідно до правил  ст. 71 КК до покарання призначеного засудженій за новим вироком,  частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і обрано остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто із засудженої ОСОБА_2-117 грн.70 коп. судових витрат. Запобіжний захід засудженій - тримання під вартою. Цим   же   вироком   засуджений   ОСОБА_3   -  вирок   щодо  якого   не оспорюється.

ОСОБА_2 засуджено за те,  що вона 10 серпня 2006 року,  під час її допиту в судовому засіданні по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4,   ОСОБА_5,   ОСОБА_6,   ОСОБА_7  дала завідомо

неправдиві показання ,  вказавши про те,  що підсудний ОСОБА_6 не приймав участі у вчиненні злочину щодо ОСОБА_8.

29 вересня 2006 року,  біля 3-ї години,  ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  разом із ОСОБА_3 в м.  Житомирі,  застосувавши насильство,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я,  а саме,  нанесли потерпілій ОСОБА_9. численну кількість ударів руками та ногами в різні частини тіла,  після чого відкрито викрали належне їй майно,  кофту,  мобільний телефон вартістю 600 грн. та інші речі,  загальною вартістю 800 грн.

В апеляціях адвоката та засудженої ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку в частині засудження останньої за  ст.  186 ч. 2 КК. Посилання в апеляціях на те ,  що злочин щодо ОСОБА_9,  засуджена не вчиняла.

Заслухавши доповідача,  міркування прокурора,  який вважав ,  що апеляції задоволенню не підлягають,  засуджену яка підтримала доводи апеляцій,  перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів визнала,  що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину щодо ОСОБА_9 (в решті даний вирок ніким не оспорюється) за якого її засуджено,  відповідають фактичним обставинам справи,  підтверджені наведеними у вироку ,  всебічно,  повно і об'єктивно дослідженими судом доказами.

Із показань потерпілої ОСОБА_9 видно,  що 29 вересня 2006 року,  в м.  Житомирі,  під час прогулянки,  ОСОБА_3 схопив її за коси і наніс їй декілька ударів по обличчю,  від чого вона впала на асфальт. В цей же час ,  ОСОБА_2 нанесла їй удар рукою в обличчя та ногою по тулубу,  вирвала з її рук жіночу сумочку та зняла з неї кофту. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  з викраденими речами,  зникли з місця події.

За даними протоколів від 29 вересня 2006 року,  потерпіла впізнала в ОСОБА_3 та ОСОБА_2 осіб ,  які 29 вересня 2006 року напали на неї,  застосувавши насильство у виді нанесення ударів руками та ногами у різні частини тіла,  відкрито викрали у неї майно і зникли з місця події.

Із показань свідка ОСОБА_10, 29 вересня 2006 року ,  він разом із ОСОБА_9,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  вночі прогулювались по м.  Житомиру. Всі вони вживали спиртні напої. Через деякий час ,  він залишив їх ,  а сам пішов додому. Наступного дня ,  ОСОБА_9 розповіла йому про те. що в ніч напередодні,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 побили її та забрали у неї сумочку з речами та кофту.

За показаннями свідка ОСОБА_11 ,  29 вересня2006 року,  він у складі працівників міліції підрозділу „ Беркут",  чергував на АДРЕСА_1. Під час чергування до них звернулась ОСОБА_9 і повідомила,  що її побили хлопець з дівчиною та забрали належні їй речі. Через деякий час ,  на вулиці вони затримали ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  на яких вказала потерпіла ,  як на осіб ,  які побили її та забрали належні їй речі. Під час затримання ,  у ОСОБА_2 було вилучено речі потерпілої: сумочку та кофточку.

За даними протоколів виїмки та огляду речових доказів ,  у засудженої вилучено та оглянуто належні потерпілій речі,  а саме жіноча сумочка,  кофточка,  мобільний телефон,  стартовий пакет та гарантійний талон.

За таких обставин,  вина засудженої доведена повністю і її дії суд першої інстанції правильно кваліфіковані за  ст.  186 ч. 2 КК України.

При обранні покарання засудженій, суд врахував небезпечність вчинених в стані алкогольного сп'яніння злочинів,  дані про особу засадженої,  яка неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності і знову вчинила умисні злочини.

Призначене судом покарання засудженій,  відповідає вимогам  ст. 65 КК України.

Підстав для задоволення апеляцій адвоката та засудженої,  колегія суддів не встановила.

Керуючись  ст.  ст.  365, 366 КПК України , колегія суддів,  -

 ухвалила:

Апеляції адвоката та засудженоїОСОБА_2 залишити без задоволення,  а вирок Богунського районного суду м.  Житомира від 7 травня 2007 року щодо ОСОБА_2,  без зміни.