Справа 22ц-20967\2009

Категорія  26 /4/

Головуючий у першій інстанції Тимошенко Т.І.

Доповідач Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого-судді             Ляховської І.Є.,

суддів                                  Барильської А.П.,Карнаух В.В.

при секретарі                      Захаровій О.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Лутоніної Надії Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом і, уточнивши свої позовні вимоги, просив постановити рішення, яким стягнути на його користь з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Відділення Фонду) заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 13 липня 2003 року по 01 липня 2006 року у сумі 16 548грн. 78коп. та зобов'язати відповідача виплачувати йому щомісячні страхові виплати у розмірі 1250грн. 41коп., починаючи з 01 липня 2006 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2009 року позов задоволено.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим сумам у розмірі 16 548грн. 78коп., зобов'язано Відділення Фонду виплачувати ОСОБА_4 щомісячні страхові суми у розмірі 1250грн. 41коп., починаючи з 01 липня 2006 року.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що при перерахунку позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної заробітної плати, а не встановлені спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства коефіцієнти, а Відділення Фонду продовжувало неправильно нараховувати страхові суми. Вважає, що з таким висновком суду погодитися неможна, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, не витребував відомості про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період. Також судом не враховані положення Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затверджених постановою Правління ФСВСНВ України

№83, згідно якого перерахування розміру щомісячних страхових виплат проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, а відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведення перерахунку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія судців вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 1981 по 1996 рік працював підземним електрослюсарем, кріпильником підземним на шахті ім. Фрунзе, яка є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі Підприємство). 24 листопада 1995 року був травмований під час виконання своїх трудових обов'язків, рішенням МСЕК від 24 липня 1996 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності та 2-га група інвалідності, а в подальшому при повторних оглядах 55% та 40 відсотків і 3-я група інвалідності безстроково. У зв'язку з професійним захворюванням ВАТ «Суха Балка» у добровільному порядку проводила йому щомісячні страхові виплати у розмірі 194грн. 75коп. В подальшому розмір відшкодування шкоди неодноразово перераховувався, а з 01.04.2001 року відшкодування шкоди виплачується у розмірі 138грн. 00коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в оспорюваний період Підприємство і Відділення Фонду неправильно застосували коефіцієнти зростання середньої заробітної плати за професією позивача та в галузях економіки, у зв'язку з чим неправильно визначали і виплачували щомісячні страхові платежі на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Зокрема, суд зазначив, що при нарахуванні позивачу страхових виплат Відділення Фонду неправильно застосувало норми ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які спричинили втрату працездатності», та помилково застосувало до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, установлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати,затвердженні Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки їх суд дійшов з порушенням норм матеріального права.

Так, суд, дійшовши неправильного висновку про неправильне застосування Підприємством у період з 1996 по 2001 роки коригуючих коефіцієнтів при перерахуванні розміру щомісячного страхового відшкодування, що призвело до неправильного визначення розміру платежів і їх виплати після передачі особової справи позивача до Відділення Фонду, не врахував положення ст.9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об'єднаннями і ЦК України профспілки трудящихся металургійної і гірничодобувної промисловості України, які є нормами прямої дії, Указ Президента України від 9 січня 1996 року №41/96 «Про додаткові заходи щодо матеріального і морального заохочення працівників вугільної промисловості» та наказ Міністра вугільної промисловості від 04.03.1996 року №72, відповідно до яких при зростанні тарифних ставок і посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів тарифних ставок не передбачено.

Оскільки в оскаржуваний період з 1996 по 2001 роки Підприємством правильно застосовані коефіцієнти реального росту заробітної плати при здійсненні перерахування щомісячних страхових платежів та правильно визначений розмір страхового відшкодування станом на 01 серпня 2001 року - 138грн., а тому у суду не було підстав для перерахунку цих платежів (а.с.32)

Виходячи із зазначеного розміру страхового відшкодування Відділення Фонду з 01 квітня 2001 року здійснювало ОСОБА_4 щомісячні виплати із застосуванням коефіцієнтів зростання реальної середньомісячної заробітної плати в галузях національної економіки, встановлених постановами правління Фонду.

Згідно ч.2 ст.29 Закону України від 23 вересня 199 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

Спричинили втрату працездатності» перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відділення Фонду проводило перерахунок належних позивачу щомісячних страхових виплат згідно до вимог закону. За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення* позовних вимог, а тому рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.