- відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області
- відповідач: Богачук Олег Миколайович - поліцейський сектору реагування патрульної поліцї Хмільницького РВП
- позивач: Бурлаку Андрій Михайлович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 149/1497/21
Провадження №2-а/149/22/21
Номер рядка звіту 140
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.08.2021 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Павлюк О. О.
за участі секретаря Зоріної О. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, поліцейського СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Богачука Олега Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, поліцейського СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Богачука Олега Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії БАВ № 460521 від 09.06.2021 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, за те, що він 09.06.2021 о 16:30 год. по вул. Центральна в с. Великий Митник Хмільницького району Вінницької області керував транспортним засобом Дефіант, д.н.з. НОМЕР_1 без відповідної категорії. Проте, позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.Враховуючи викладені обставини позивач просить скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 17.06.2021 у даній справі відкрито загальне позовне провадження. Відповідачу визначено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
09.07.2021 у справі проведено підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань, а також відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.
Приймаючи до уваги те, що повідомлений, в порядку визначеному ч.ч. 1, 2 ст. 268 КАС України, про подання позовної заяви та про дату, час та місце розгляду справи відповідач в судове засідання не прибув, а позивач надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, суд, на підставі ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Підпунктом 2.1а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
З оскаржуваної постанови встановлено, що 09.06.2021 о 16:30 год. по вул. Центральна в с. Великий Митник Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Дофіант, д.н.з. НОМЕР_2 без відповідної категорії, а саме А. 1, не маючи права керувати транспортним засобом, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Крім того, суд зазначає, що факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі №686/11314/17.
За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. В ході судового розгляду встановлено невідповідність оскаржуваного рішення зазначеним критеріям.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17, від 23.10.2019 р. по справі №357/10134/17.
Згідно зі статтею 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема передбачених частиною другою статті 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Разом з тим, аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Отже, відповідна посадова особа (інспектор СРПП Богачук О. М.) не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не міститься інформації про норму (пункт Правил дорожнього руху), яку, на думку працівника поліції, порушив ОСОБА_1 . Зокрема, з постанови вбачається, що при оформленні матеріалів особа ОСОБА_1 була встановлена на підставі посвідчення водія НОМЕР_3 (графа 4 постанови), однак доказів того, якою саме категорією транспортних засобів має право керування позивач згідно з цим посвідченням, справа не містить. В розділі 5 постанови (марка, модель транспортного засобу) не вказано тип транспортного засобу, його модель, хоча така інформація має істотне значення для правильної кваліфікації дій особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, в тому числі для визначення категорії транспортного засобу (п. 2.13 ПДР). Крім того, до постанови не додані будь-які матеріали, в тому числі докази, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення (у графі 8 постанови відсутні записи).
Враховуючи те, що відповідач не виконав визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, а також не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем ПДР України, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Враховуючи встановлені судом обставини, у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 126, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Богачука Олега Миколайовича серії БАВ № 460521 від 09.06.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності танакладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суд може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Павлюк О. О.
- Номер: 2-а/149/22/21
- Опис: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 149/1497/21
- Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
- Суддя: Павлюк О.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.06.2021
- Дата етапу: 09.07.2021