Справа № 11-586/2007                                       Головуючий 1 інстанції: Кантур A.M.

Категорія - 289 ч. 2 КК України                                                          Доповідач: Козак В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 серпня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого Салая Г.А.

суддів          Козака В.І.,  Григор'євої В.Ф.

за участю прокурора Гапєєвої Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 червня 2007 року,

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженець с Монжосівка Прилуцького району Чернігівської області,  громадянин України,  проживаючий в м. АДРЕСА_1,  судимості не має,

засуджений за  ст. . 185 ч.2 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;

за  ст. . 15 ч.2,  289 ч.2 КК України,  із застосуванням  ст. . 69 КК України до 2

(двох) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі  ст. . 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_1. З (три) роки позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

Судом встановлено,  що 1 лютого 2007 року,  близько 16 години,  ОСОБА_1.,  перебуваючи в стадії алкогольного сп'яніння,  розбивши вікно автомобіля ВАЗ-2109,  державний номер НОМЕР_1,  який стояв біля будинку АДРЕСА_2,  звідки таємно викрав мобільний телефон „Сенао-258Р",  вартістю 625 грн.,  належнийОСОБА_2

З лютого 2007 року близько 18 години він,  перебуваючи в стадії алкогольного сп'яніння,  при відвідуванні аптеки ПП „Бібляновського",  що по вул. . Київській,  369 м.  Прилук з шафи службового кабінету таємно викрав

„Самсунг-Х640 та інше майно на загальну суму 693,  75 грн. належне Кайдаш Н.М.

4 лютого 2007 року близько 23 години ОСОБА_1.,  перебуваючи в стадії алкогольного сп'яніння,  розбивши скло в належному потерпілому ОСОБА_3. автомобілі „Рено-шафран",  держ. №НОМЕР_2 намагався незаконно заволодіти транспортним засобом,  але з незалежних від нього причин не довів свій злочин до кінця і зник з місця події.

В апеляції засуджений просить змінити вирок і до призначеного покарання застосувати  ст. . 75 КК України. Свої вимоги мотивує тим,  що він усвідомив свою вину і неправоту. Розуміє,  що своїми діями спричиняє втрати не тільки для себе,  а і для своїх дітей,  зокрема малолітньої доньки.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  яка вважала,  що вирок обґрунтований,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи,  підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами,  є обґрунтованим і ніким не оскаржується.

Обираючи покарання ОСОБА_1. суд врахував те,  що він скоїв два злочини,  один з яких відноситься до середнього ступеню тяжкості,  другий до тяжкого. Наявність на утриманні неповнолітньої дитини,  позитивні характеристики і добровільне відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Тобто судом враховані ті обставини,  на які є посилання в апеляції засудженого,  і приймаючи рішення,  суд застосував  ст. . 69 КК України,  призначив покарання більш м'яке,  ніж передбачене законом.

На підставі наведеного,  керуючись  ст. .  ст. . 365,  366 КПК України,  колегія суддів

 ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 червня 2007 року щодо нього без змін.