Справа № 162/457/21

                                                       Провадження № 2/162/179/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 року                                                смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Савича А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

22.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.06.2012 між позивачем та відповідачем відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області за актовим записом № 15. Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що сімейні стосунки не склались, 26.04.2021 рішенням Любешівського районного суду Волинської області шлюб було розірвано. Вони проживають окремо. Відповідач дитину матеріально не забезпечує, тому позивач просить стягнути з нього аліменти на утримання сина саме в частці від заробітку в розмірі 1/4 від всіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_2 інших утриманців не має, він працездатний, отримує високий дохід, оскільки працює за кордоном, має транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати такий розмір аліментів. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частки усіх доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 27.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні (а.с.11).

Правом на відзив, відповіддю на відзив та запереченнями сторони не скористалися.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.15).

Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та позов визнає повністю і не заперечує проти його задоволення (а.с.14).

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.

09.06.2012 між позивачем та відповідачем відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області за актовим записом № 15.

26.04.2021 рішенням Любешівського районного суду Волинської області шлюб було розірвано (а.с.2).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 19.12.2017, батьками якого є сторони по справі (а.с.5).

Судом встановлено, що дитина перебуває на утриманні позивача. Відповідач є її батьком, однак в достатній мірі не надає матеріальної допомоги на її утримання.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів слідує, що між сторонами не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні сина, у зв`язку з чим між сторонами існує спір з цього приводу.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до положень Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що відповідає приписам ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітньої дитини, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на її утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Виходячи з вищенаведеного, засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивач довела обґрунтованість своїх вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до задоволення.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України та вважає, що визнання відповідачем позову не порушує законні права та інтереси третіх осіб.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Оскільки позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору в розмірі 908,00 грн., тому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави зазначений розмір судового збору.

На підставі статей 180,182,183,191 СК України, керуючись статтями 2, 5, ч. 3 ст. 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280, 273, п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно, починаючи стягнення з 22.07.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 19 серпня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області                                                                А.С. Савич