АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 липня 2007 року                                                                                                      м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого    Луспеника Д.Д.,

суддів:          Колтунової А.І.,                                Коваленко І.П.,

Кокоші В.В.,                          Швецової Л.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу і дарування частини жилого будинку частково недійсними і визнання права власності на 1/50 частину домоволодіння, за касаційною скаргою прокурора Малиновського району м. Одеси на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 1990 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2005 року,

встановила:

В квітні 1990 року ОСОБА_1. звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 2.12.1983 p., за яким ОСОБА_2. продав частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3., і подальший договір дарування від 15.06.1984 р. на її ім'я с частково недійсними, оскільки порушують її право власності на частину будинку через неправильне визначення часток у будинку при відчуженні.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 1990 року позов у повному обсязі задоволений.

25 серпня 2004 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення суду, посилаючись на те, що рішенням суду порушуються її право власності, як співвласника, спірного будинку, оскільки, не притягши її до участі у справі, суд позбавив її частини у власності на будинок. Про вказане рішення суду їй

Справа № 435-кс-07

Головуючий у першій інстанції: Лічман Л.Г.

Доповідач: Луспеник Д.Д.

2

стало відомо у липні 2004 р., тому просила в окремій заяві поновити строк па апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2004 року заява ОСОБА_4. задоволена, поновлено її право на подання апеляційної скарги на рішення суду від 27 квітня 1990 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_4. на рішення Малиновського районною суду м. Одеси від 27 квітня 1990 року залишена без розгляду.

В касаційній скарзі прокурор Малиновського району м. Одеси, реалізуючи повноваження, надане йому ст. 121 Конституції України та ст. 121 Ц1ІК України 1963 р. (чинним на час вчинення процесуальної дії), в інтересах ОСОБА_4. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4. на рішення суду без розгляду та повертаючи справу до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України" від 21 червня 2001 року рішення суду, які набрали до цього часу законної сили, не можуть бути оскаржені, а встановлений тримісячний строк є припинальним і поновленню не підлягав.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України (1963 р.) стороні або іншій особі, яка бере участь у справі, в разі пропуску встановленого законом строку з причин, визнаних судом поважними, суд може поновити пропущений строк.

Як убачається з матеріалів справи, 25.08.2004 року ОСОБА_4. подала апеляційну скаргу на рішення суду, посилаючись на те, що рішенням суду порушуються її право власності, як співвласника, спірного будинку, її до участі у справі залучено не було, про вказане рішення суду їй стало відомо у липні 2004 p.. тому просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду (а.с.88. 100-103). Ухвалою суду першої інстанції цей строк їй поновлено (а.с.98).

Виходячи із загальних засад цивільного процесуального законодавства, поновлення строку є надання нового строку на здійснення тієї процесуальної дії. яку не було здійснено з поважних причин у визначений законом сірок. Якщо суд

3

задовольняє заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, то цією ухвалою спір по суті не вирішується, а судовим інстанціям надасться права па реалізацію їх повноважень щодо перевірки законності чи обгрунтованості судового рішення.

Ухвала суду про поновлення пропущеного процесуального строку оскарженню не підлягає (ні за ЦПК 1963 р. - ст. 291, ні за ЦПК 2004 р. - сі. 293). тому переглядатися апеляційним судом не могла. Крім того, апеляційним судом ухвалою від 28.12.2004 р. апеляційна скарга на рішення суду вже була прийнята до апеляційного розгляду (а.с.145).

З огляду на вищенаведене в суду апеляційної інстанції не було підстав для залишення апеляційної скарги ОСОБА_4. на рішення суду першої інстанції без розгляду та повертати до районного суду цивільну справу, оскільки апеляційна скарга в рамках делегованих ЦПК України 1963 р. суду першої інстанції процесуальних повноважень вже була прийнята.

Касаційна скарга щодо перегляду рішення суду першої інстанції в силу ч. 1 ст. 324 ЦПК України задоволена бути не може, оскільки рішення суду в апеляційному порядку переглянуте не було.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ,

ухвалила :

Касаційну скаргу прокурора Малиновського району м. Одеси задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2005 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.