АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 липня 2007 року                                                                                         м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Луспеника Д.Д., Швецової Л.А., Яцини В.Б.

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритою гину .. Іллічівський морський рибний порт'' про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, за касаційною скаргою Акціонерною товариства закритого типу „Іллічівський морський рибний порт" на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 17 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2005 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Акціонерною товариства закритого типу „Іллічівський морський рибний порт" ( далі АТЗТ „Іллічівський морський рибний порт") про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, посилаючись на те, що заробітна плата виплачувалася не в повному обсязі і просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2000 гри. та причинену моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 766,34 грн. - компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати, 3000 грн. моральної шкоди та 70 грн. судових витрат

Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 17 січня 2005 року. залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2005 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково. Стягнуто з АТЗТ

Справа № 809 -КС-07

Головуючий у першій інстанції Г'усев О.Г.

Доповідач Швецова Л.А.

2

«Іллічівський морський рибний порт'" на користь ОСОБА_1. 766,34 грн. компенсацію у зв'язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати при звільненні, 70 грн. сплаченого судового збору та 1000 грн. спричиненої моральної шкоди.

У касаційній скарзі А'ГЗТ „Іллічівський морський рибний порт" просить скасувати ухвалені судові рішення в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн., та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1.. суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд. обгрунтовано виходив з того, що з позивачем своєчасно не був проведений розрахунок при звільненні у тому сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати склала 766,34грн. При вирішенні питання щодо розміру причиненої моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з характеру та обсягу страждань. немайнових витрат позивача та їх тривалості, у зв'язку з чим. стягнув з відповідача суму 1000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального нрава, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Відповідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені і в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Посилання касаційної скарги на те, що судами не обгрунтовано взятий до уваги факт спричинення відповідачем ОСОБА_1. моральної шкоди. безпідставні, оскільки відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

3

Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови № 4 від 31 березня 1995 року „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди ( з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин ( незаконного звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Як вбачається з матеріалів справи суди обгрунтовано прийшли до висновку про наявність спричиненої позивачу моральної шкоди та стягнули з відповідача   на користь ОСОБА_1. суму 1000 гри.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 345 ЦП К України, колегія суддів з касаційного розгляду справ, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Іллічівський морський рибний порт"   відхилити.

Рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 17 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.