ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1070/21 Справа № 216/4805/20 Суддя у 1-й інстанції - Онопченко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача                        Піскун О.П.

суддів                                                Джерелейко О.Є., Онушко Н.М.

за участю секретаря судового засідання                Якименко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Самойленка Сергія Володимировича на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № 62020000000000273 стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оленичі Овруцького району Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

за участю:

прокурора                                                Самойленко С.В.

обвинуваченого                                         ОСОБА_1                

захисника                                                Гавриленка В.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2021 року відмолено у задоволенні клопотання захисника Гавриленка В.В. про закриття кримінального провадження.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та закрито кримінальне провадження № 62020000000000273 від 12 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, що досудове розслідування завершується з моменту вручення підозрюваному та захисникові повідомлення про завершення досудового розслідування, яке має на меті офіційне затвердження права підозрюваного та його захисника на практичний доступ до матеріалів кримінального провадження та можливість ознайомитися з ними за правилами, викладеними в ст. 290 КПК України.

За встановлених обставин суд визнав, що в даному випадку відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування в розумінні ст. 290 КПК України відбулось у межах строку досудового розслідування, безсумнівно не можна, оскільки за положеннями ч. 10 цієї статті сторони кримінального провадження здійснюють ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, тому реалізація такого права стороною без фактичного отримання доступу до матеріалів не можлива.

Разом з тим за приписами ч. 5 ст. 219 КПК України саме строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.

Проте в цьому випадку строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування розпочався з 13 липня 2020 року, оскільки такий строк включає період, протягом якого сторона захисту мала можливість і здійснювала ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Зважаючи на наведені положення закону та фактичні обставини цієї справи, виконання сторонами кримінального провадження вимог ст. 290 КПК України розпочалось з 13 липня 2020 року, у зв`язку з чим проміжок часу з 02 липня 2020 року до 13 липня 2020 року не є строком ознайомлення з матеріалами справи, визначеним законом, і не може бути виключний із загального строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, оскільки слідчим не було забезпечено стороні захисту практичної реалізації права на ознайомлення з матеріалами як до, так і 03 липня 2020 року включно.

Суд дійшов висновку, що будь-яких змістовних аргументів на спростування такого висновку суду прокурором не наведено, а його доводи про надання матеріалів за першою вимогою сторони захисту та небажання останньої до 13 липня 2020 року отримувати до них доступ, на думку суду першої інстанції, є очевидно безпідставними, оскільки спростовуються дослідженими матеріалами справи.

З огляду на викладене суд вважав, що саме по собі формальне направлення поштовим зв`язком за 4 години 32 хвилини до спливу строку досудового розслідування повідомлення стороні захисту про завершення розслідування та надання доступу до його матеріалів, без реального виконання слідчим такого повідомлення в межах строку досудового розслідування шляхом надання матеріалів для ознайомлення, не зупинила визначений строк досудового розслідування, який відповідно сплинув 03 липня 2020 року.

Таким чином, суд вважав встановленими, що продовжений до трьох місяців строк досудового розслідування з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру до його спливу - 03 липня 2020 року не був продовжений у встановленому законом порядку та не зупинявся.

При цьому згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Тобто обвинувальний акт має бути складений і направлений до суду виключно в межах строку досудового розслідування, оскільки саме з цією подією КПК України пов`язує закінчення такого строку.

Разом з тим обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 складений слідчим і затверджений прокурором 13 серпня 2020 року й того ж дня поштовим зв`язком скерований до суду з одночасним направленням його копій з реєстром матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, який до суду надійшов 18 серпня 2020 року.

Таким чином, указане процесуальне рішення прийнято прокурором і направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, який сплинув 03 липня 2020 року, оскільки не був продовжений і не зупинявся, що є грубим порушенням наведених вище імперативних приписів кримінального процесуального закону.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і призначити в порядку підготовчого провадження новий розгляд у суді першої інстанції, в іншому складі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначає, що рішення суду підлягає скасування у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинами кримінального провадження, а також істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до помилкового рішення суду про закриття кримінального провадження.

Зазначає, що 02 липня 2020 року прокурором було прийнято рішення про, що під час досудового розслідування зібрані достатні докази для складання обвинувального акту у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.. 290 КПК України повідомлено сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та одночасно стороні захисту надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження. Проте відповідно до листа адвоката Пилипенка О.І. та клопотання про надання дозволу слідчого від 02 липня 2020 року останній повідомив про неможливість прибуття ОСОБА_1 за сімейними обставинами до Головного слідчого управління ДБР. Листом від 03.07.2020 року адвокат Пилипенка О.І. повідомив слідчого у кримінальному провадженні про неможливість прибути ОСОБА_1 до слідчого управління для участі у процесуальних діях через віддаленість м. Києва від м. Кривого Рогу з проханням про перенесення часу виклику.

Крім того, відповідно до заяв ОСОБА_1 від 03.07., 06.07, 09.07, 14.07., 16.07. та 22.07.2020 року, останній не мав змоги прибути до м. Києва для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. У подальшому 13.07., 16.07. та 17.07.2020 року для отримання доступу до матеріалів кримінального провадження прибував виключно захисник Пилипенко О.І., а підозрюваний ОСОБА_1 , через свого захисника подавав заяви про відсутність змоги прибути для ознайомлення. В подальшому 24.07.2020 року захисник Пилипенко О.І. заявив, що бажає отримати обвинувальний акт та реєстр матеріалів, оскільки вважав, що отримання доступу до матеріалів завершеним, а ОСОБА_1 27.07.2020 року повідомив про те, що він не бажає користуватися своїм правом відповідно до ст. 290 КПК України і бажав отримати обвинувальний акт та реєстр.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 12 год. 00 хв. 13 серпня 2020 року. До цього часу ні ОСОБА_1 , ні його захисник не з`явились для ознайомлення з матеріалами та отримання копії обвинувального акту з реєстром, тому 13 серпня 2020 року прокурором було направлено поштою обвинувальний акт та реєстр на адресу обвинуваченого та його захисника і в цей же день обвинувальний акт скеровано до суду. Таким чином, до 02 липня 2020 року строк досудового розслідування кримінального провадження сторона обвинувачення не порушила, а подальший перебіг досудового розслідування зупинився 02 липня 2020 року на підставі ч. 5 ст. 219 КПК України.

Вважає, що суд першої інстанції не оцінив дії сторони захисту щодо не ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 13 липня 2020 року та дійшов помилкових висновків про наявність підстав для закриття кримінального провадження. Також вважає, що КПК України не передбачено закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1                ст. 284 КПК України під час підготовчого судового засідання, оскільки такі випадки, передбачені в ч. 2 та ч. 7 ст. 284 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених в скарзі, просив її задовольнити.

Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилались на її безпідставність і просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд, перевіривши висновки суду першої інстанції, мотиви з яких виходив суд під час ухвалення оскарженого судового рішення, дійшов наступних висновків.

З матеріалів кримінального провадження та обвинувального акта слідує, що 12 березня 2020 року о 17:53 год. слідчим ДБР Вакаровим Д.В. внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000273 (т. 1, а.к.п. 1).

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в пропозиції службовій особі, яка замає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, а також в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища (т. 7, а.к.п. 58-63).

Інкриміноване ОСОБА_1 діяння як на час повідомлення про підозру, так і на даний час належить до категорії тяжких злочинів у сфері службової діяльності та не пов`язано з посяганням на життя та здоров`я особи.

Таким чином, з 03 квітня 2020 року почався відлік двомісячного строку проведення досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, визначеного ч. 1 ст. 219 КПК України у редакції, чинній на час такого повідомлення (у чинній редакції - п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).

Постановою заступника Генерального прокурора Любовича А.О. від 20 травня 2020 року строк досудового розслідування, який закінчувався 03 червня 2020 року, продовжено до трьох місяців, тобто до 03 липня 2020 року (т. 1, а.к.п. 36-38).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування було повернуто прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 295-1 КПК України, зокрема недоведеності обставин, що перешкоджали здійснити вказані в клопотанні процесуальні дії в межах строку досудового розслідування.

02 липня 2020 року, тобто в передостанній день строку досудового розслідування, прокурор Харченко І.В. надав слідчому Тібежу Я.С. письмове доручення повідомити підозрюваного ОСОБА_1 і його захисників про завершення досудового розслідування та надати останнім доступ до матеріалів кримінального провадження, можливість ознайомлення з ними й будь-якими речовими доказами, роз`яснивши зміст ч. 10 ст. 290 КПК України (т. 1, а.к.п. 68-69).

03 липня 2020 року, тобто в останній день строку досудового розслідування, слідчий Тібеж Я.С. на виконання доручення прокурора поштовим зв`зком направив на адресу підозрюваного та його захисників повідомлення від 03 липня 2020 року № 10-5-02-01-14414 про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні та надання останнім доступу до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується відповідними описами відправлень, накладними та фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи (т. 1, а.к.п. 70-71, 72-79).

03 липня 2020 року слідчий Тібеж Я.С. надіслав обвинуваченому ОСОБА_1 та його захисникам повідомлення, відповідно до якого сторона захисту може отримати повний доступ до матеріалів досудового розслідування 13 липня 2020 року, тобто через 10 днів після останнього дня досудового розслідування (т. 1 а.с. 94-95).

Згідно з наявним у кримінальному провадженні протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та про відкриття матеріалів досудового розслідування від 13 липня 2020 року таку процесуальну дію розпочато слідчим Тібежем Я.С. - 13 липня 2020 року о 10.05 год. та надано стороні захисту доступ до матеріалів і можливість ознайомлення з 7 (семи) томами цього кримінального провадження (т. 9, а.к.п. 186-235).

Саме дату «13 липня 2020 року» слідчий визначив датою надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Суд зазначив, що обвинувачений у підготовчому судовому засіданні стверджував, що перша можливість отримати матеріали справи для ознайомлення була надана слідчим лише 13 липня 2020 року, всі попередні неодноразові спроби отримати доступ до матеріалів раніше, починаючи з 06 липня 2020 року - дня отримання захисником Пилипенком О.І. повідомлення слідчого про надання доступу, виявилися марними через відмову слідчого (з різних причин) надати матеріали до 13 липня 2020 року, чим обмежено захист у доступі до матеріалів в межах строку досудового розслідування.

Зазначені відомості повідомили обвинувачений та захисник і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, в цьому кримінальному провадженні відкриття стороною обвинувачення матеріалів досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до них відбулось тільки 13 липня 2020 року.

Вперше повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів (без конкретної дати) було отримано стороною захисту (адвокатом Пилипенком О.І.) лише 06 липня 2020 року (т. 9 а.с. 54). і з 07 липня 2020 року захисник Пилипенко О.І. намагався отримати доступ до матеріалів досудового розслідування (т. 9 а.с. 48).

Таким чином, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, що у період з 02 липня 2020 року до 13 липня 2020 року слідчий не забезпечив стороні захисту можливість і належні умови безперешкодного ознайомлення з усіма зібраними під час слідства матеріалами, тобто не надав доступу до матеріалів справи до закінчення строку досудового розслідування, оскільки такий доступ надано лише 13 липня 2020 року і не до всіх матеріалів, а тільки до семи томів з дев`яти наявних у справі.

Аналізуючи вищезазначені обставини, слід дійти висновку, що після рішення слідчого судді про повернення клопотання сторони обвинувачення про продовження строків досудового розслідування, у позапроцесуальний спосіб сторона обвинувачення продовжила строки досудового розслідування.

Разом з тим, за приписами ч. 5 ст. 219 КПК України саме строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.

Згідно з правовим висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 березня 2019 року у справі № 752/3929/15-к кримінальним процесуальним законом визначено порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження.

За загальним правилом сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

Зважаючи на наведені положення закону та фактичні обставини цієї справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виконання сторонами кримінального провадження вимог ст. 290 КПК України розпочалось з 13 липня 2020 року, у зв`язку з чим проміжок часу з 02 липня 2020 року до 13 липня 2020 року не є строком ознайомлення з матеріалами справи, визначеним законом, і не може бути виключний із загального строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, оскільки слідчим не було забезпечено стороні захисту практичної реалізації права на ознайомлення з матеріалами як до, так і 03 липня 2020 року включно.

Пунктом 2 абзацу 3 частини 1 статті 219 КПК України у редакції, чинній на час внесення відомостей до ЄРДР (у чинній редакції - п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України)визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

За наведених обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що строк до судового розслідування в цьому кримінальному провадженні закінчився 03 липня 2020 року, а відкриття матеріалів відповідно до положень ст. 290 КПК України і направлення обвинувального акта до суду здійснено поза межами досудового розслідування.

Таким чином, суд законно та обґрунтовано закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Аналогічна правова ситуація була предметом розгляду Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у справі № 199/4574/20, постанова від 26 травня 2021 року, у якій ККС ВС дійшов таких же висновків.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Тобто, повноваження суду закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України прямо встановлено статтею 314 КПК України, а тому апеляційні доводи прокурора про відсутність повноважень у суду першої інстанції закривати кримінальне провадження з цих підстав, оскільки це є прерогативою прокурора, є неприйнятними.

Водночас апеляційний суд зважає на посилання суду першої інстанції на судову практику Верховного Суду та зазначає, що такі посилання є нерелевантними у даному кримінальному провадженні. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/768/18, предметом розгляду була дисциплінарна справа стосовно прокурора, а у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 754/12820/15-к, ККС ВС висловив твердження щодо оцінки законності ухвали слідчого судді через призму вирішення питання про допустимість доказу. Тобто жодне рішення Верховного Суду не містить правового висновку щодо тлумачення і застосування положень ст. 219, п. 10 ч. 1 ст. 284 та ст. 290 КПК України. Проте, в даному випадку це не вплинуло на правильність розрахунків суду про строки досудового розслідування та на законність судового рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону та ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, у зв`язку з чим підстав для його скасування не встановлено, а відтак ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 219, 284, 290, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Самойленка С.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 369 КК України, обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

____________________         ____________________         ____________________

О.П. Піскун О.Є. Джерелейко Н.М. Онушко