Справа № 316/25/21

Провадження № 2/316/522/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2021 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді Бульби О.М.

за участю секретаря судового засідання Журавльової Ю.В.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі судового засідання приміщення суду в м.Енергодар Запорізької області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №316/25/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Місто для людей Енергодар» звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2020 р. в розмірі 6594,56 грн., витрати по сплаті судового збору та з правничої допомоги.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що рішенням виконкому Енергодарської міської ради №161 від 06.06.2018 р. ТОВ «Місто для людей Енергодар» починаючи з 01.08.2018 р. обслуговує багатоквартирні будинки в місті Енергодарі. 08.06.2018 р. було укладено Договір №08/06/2018-27 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між ТОВ «Місто для людей Енергодар» та від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - міським головою міста Енергодара Музикою П.О. якого уповноважено на укладання цього договору пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 06.06.2018 року №161. Відповідно до вказаного Договору на співвласників багатоквартирного будинку покладено обов`язок сплачувати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком. Пунктом 5 Договору визначено розмір і форму оплати послуг управителя відповідно до якого, замовник сплачує за надані послуги управителем щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень в розмірі 6,40 гривні на місяця за 1 квадратний метр у загальній площі житлового або нежитлового приміщенні у об`єкті яке перебуває у власності або у користуванні кожного зі співвласників.

На відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2020 р. мешканцю багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 надано послуги з управління багатоквартирним будинком за які кожного місяця повинно бути сплачено суму у 412,16 грн., яка розраховується за формулою: тариф х загальну площу квартири. Відповідач не здійснив оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в наслідок чого виникла заборгованість, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом (а.с.2-5).

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 11.01.2021 р. по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.22-22зворот).

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.03.2021 р. підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд по суті (а.с.29-29зворот).

В судове засідання для розгляду справи по суті, представник позивача ТОВ «Місто для людей Енергодар» - адвокат Турчинський М.І. за письмовою довіреністю (а.с.32, 33) не з`явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «Місто для людей Енергодар» (а.с.31-31зворот).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань, відзову або заперечень проти позову, зустрічної позовної заяви - до суду не надав. Про розгляд справи судом відповідач повідомлявся в порядку визначеному п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки про виклик, позовної заяви та додатків до неї, з рекомендованим повідомленням через відділення поштового зв`язку «Укрпошта» за зареєстрованим у встановленому порядку його місцем проживання/перебування відповідно даних інформаційної Довідки про зареєстрованих осіб (а.с.21), яка співпадає з адресою зазначеною у позові (а.с.2). Однак, до суду повернулись поштові конверти судового відправлення з відміткою поштового зв`язку «адресат відсутній» (а.с.27, 34-34зворот), що відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вказує на належність повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення слухання справи визначених ч.2 ст.233 ЦПК України, положення ст.280 ЦПК України, суд ухвалив: провести розгляд справи у відсутності сторін, в порядку заочного провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановлено, що Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради 06.06.2018 р. прийнято рішення №161 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків», виконавцем послуг з управління багатоквартирними будинками визначено ТОВ «Місто для людей Енергодар» за об`єктом конкурсу №1 та за об`єктом конкурсу №2 і уповноважено міського голову Музику Павла Олексійовича , від імені співвласників багатоквартирного будинку підписати з ТОВ «Місто для людей Енергодар» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком що входив в об`єкт конкурсу №1 та конкурсу №2, строком на один рік (а.с.7).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», із змінами, управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до приписів положень частини 5 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності 01.07.2015 р., в разі, якщо управителя призначено на конкурсних засадах, ціна за послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.

Відповідно до п.5 ст.13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №150 від 13.06.2016 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2016 р. за №893/29023, було затверджено «Порядок проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», приписами пункту 6 розділу V якого було визначено, що протягом п`яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об`єкт конкурсу, строком на один рік, який, від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель.

Судом не встановлено наявності доказів якими зазначене вище рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №161 від 06.06.2018 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» визнано недійсним чи його скасовано, у встановленому законом порядку.

08.06.2018 р. між співвласниками багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від імені яких діє Енергодарський міський голова Музика Павло Олексійович, якого уповноважено на укладання цього договору рішенням виконавчого комітету ЕМР від 06.06.2018 р. №161, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», надалі іменовані - «Замовник», з однієї сторони та ТОВ «Місто для людей Енергодар», в особі директора Шепеленка Володимира Миколайовича, що діє на підставі Статуту, який надалі йменується - «Управитель», з іншої сторони, було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №08/06/2018-27 (далі - Договір №08/06/2018-27) (а.с.8-10зворот).

Відповідно до положень п.1 Договору №08/06/2018-27, управитель, зобов`язався надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканців об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Відповідно до приписів положень ст.12, ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-IV в редакції від 26.11.2016 р., яка була чинна на час прийняття Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення №161 від 06.06.2018 року та укладання Договору №08/06/2018-27, послуги, що відповідно до п.1 Договору №08/06/2018-27 зобов`язався надавати ТОВ «Місто для людей Енергодар», відносились до житлово-комунальних послуг.

На час надання послуг з управління багатоквартирним будинком за Договором №08/06/2018-27, був чинним Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 09.11.2017 р. №2189-VІІІ, частиною 1 статті 5 якого, послугу з управління багатоквартирним будинком віднесено до житлово-комунальної послуги, яка включає в себе: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватись виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку визначених таким договором.

Відповідно до п.5 Договору №08/06/2018-27, сторони погодились, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень 6,40 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників (а.с.8).

Відповідно до п.20 та п.21 Договору №08/06/2018-27, надання послуг з управління багатоквартирним будинком розпочалось з 01.08.2018 р. та Договір діє до 08.06.2019 р. (а.с.10) і в силу положень ч.6 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, наявності якої від сторін Договору, судом не встановлено.

Судом не встановлено наявності доказів які б свідчили на те, що Договір №08/06/2018-27 було припинено з підстав визначених як умовами самого Договору так і його скасування чи визнання недійсним в цілому або частини його умов, у встановленому законом порядку.

Таким чином судом встановлено, що з 01.08.2018 р. ТОВ «Місто для людей Енергодар» (позивач у справі) є надавачем послуг з управлення багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язання виникають з підстав встановлених ст.11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст.ст.525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.383, ст.405 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб. Члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до Довідки про зареєстрованих осіб від 11.01.2021 р., відповідач ОСОБА_1 з 14.07.1980 р. зареєстрований у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21).

Обов`язок щодо оплати споживачами житлово-комунальних послуг, закріплений також у статтях 67, 68 ЖК України, якими передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймачі (власники) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до приписів положень статті 9 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п.1, п.5 ч.2 ст.7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 р. у справі №6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 р. у справі №751/3840/15-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг укладеного безпосередньо зі споживачем послуг, само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Слід зазначити, що Договір №08/06/2018-27 є колективним, а отже не потребує укладання окремого договору із кожним зі споживачів.

Позивачем заявляється до стягнення з відповідача заборгованість з наданої послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2020 р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого на відповідача за адресою: АДРЕСА_2 в загальній сумі 6594,56 грн., яка складається із щомісячних платежів у вказаний період, розрахунок якої наведено у Довідці №01/543-03 від 15.09.2020 р. наданої позивачем (а.с.6), з якої вбачається, що відповідачем не здійснювались жодні оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком у вказаний період. Доказів на спростування зазначених у довідці відомостей матеріали справи не містять.

Даних, що розмір заборгованості з наданих позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, на дату розгляду справи судом, відповідачем сплачена на користь позивача повністю або частково у добровільному порядку, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з послуги управління багатоквартирним будинком обґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Згідно приписів п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, про що зазначає у резолютивній частині рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжного доручення №768 від 15.12.2020 р. позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн. (а.с.1).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, висновок суду про задоволення вимог позову про стягнення розміру заборгованості з відповідача на користь позивача, положення ч.1 ст.141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат з правничої допомоги про які просить позивач (а.с.5), суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями частин 1 та 2 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень ч.4 ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справи, суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції, зокрема у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (п.95), в рішенні у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (п.268) (заява № 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з пунктом 4 частини статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. у №5076-VI, із змінами визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представником позивача до матеріалів справи надано Договір про надання правової допомоги №02/01/2020 від 02.01.2020 р. (а.с.11-16), Додаткова угода №1 до вказаного договору про зміни до п.4.2 в якому визначено розмір правничих послуг в сумі 1000 грн. з додатком №1 - Перелік Боржників в якому крім відповідача зазначено і інших осіб (а.с.38-39), Платіжне доручення №691 від 29.10.2020 р. на суму 750 грн. (а.с.17). Зазначені докази, самі по собі та у сукупності з наведеними в них даними, не доводять, що витрати з правничої допомоги були фактично понесені позивачем враховуючи, у тому числі, відсутність переліку складових послуг та їх вартості, які було надано за вказаний у Договорі розмір винагороди, її невідповідність розміру із наданим платіжного доручення яке, при цьому не містить посилань, що воно стосується надання правничої допомоги за зазначеним Договором з правничої допомоги та у цій конкретній справі або є його складовою, як не містить такого посилання і сам Договір. А отже і безпідставним є зазначення розрахунку витрат на професійну правничу (правову) допомогу у позовні заяві (а.с.3зворот).

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат з правничої допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 83, 89, 95, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Вимогу позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» (р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 14360570) - розмір заборгованості по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком, за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2020 р. в сумі 6594 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» (р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 14360570) - витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

У стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» витрат з правничої допомоги - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Енергодарським міським судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, при цьому, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення судового рішення. В разі, якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. М. Бульба