Справа №-2а-162/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року            місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

при секретарі Кульбачній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, встановленої законом та недоплаченої суми допомоги по народженню дитини та про стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та недоплаченої суми допомоги по народженню дитини

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради (далі за текстом - УПСЗН) про стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року,  посилаючись на ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” та визнати  неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дітьми  до досягнення трирічного віку, у розмірі встановленому законом. Відповідно позивач ОСОБА_1 просить стягнути на його користь недоплачену суму допомоги при народженні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі, кратній 22.6.розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , встановленого на день народження дитини у відповідності до ст.12 ЗУ « Про державну допомогу сім’ям з дітьми».  

В обґрунтування заявлених вимог позивачі вказували на те, що є батьками малолітніх ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та є застрахованими особами у системі загальнодержавного соціального страхування. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дітьми  до досягнення ними трирічного віку. Перебуває на обліку та отримує допомогу в Управлінні праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району, тобто за місцем проживання. Позивачу відповідно була призначена допомога при народженні ОСОБА_5.

У період виникнення у позивачки  права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку  діяли положення ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», правовідносини носять тривалий характер, а тому на весь час отримання допомоги щодо неї поширюється саме цей закон, так як Конституція України не допускає звуження прав, про що зауважував Конституційний Суд України.  

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Проте, в порушення вищеназваного Закону, місцеве УПСЗН виплачувало допомогу по догляду за дитиною не в повному обсязі, а саме, щомісячно за період з 1.04.2007 року по 01.10.2007 року у сумі 129,03 грн. щомісячно, з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 130,64 грн. щомісячно( за першою дитиною) з 20.12.2007 року по 31.12.2007 року із розрахунку 130,64 грн. щомісячно ( за другою дитиною)  всупереч  розміру, передбаченого ст. 43 Закону, що є порушенням її конституційних прав, оскільки значно звужує право на отримання матеріальної допомоги.  Разом з цим, вона думку позивачки вона мала б отримувати за період з 09.07.  по 30.09.2007 року- 525грн, з 01.10.по 31.12.2007 року-  532.00грн, з 22.05.по 30.06.2008 року- 605,00 грн, з 01.07.по 30.09.2008 року – 607, 00 гнр.з 01.10.по 31.12.2008 року- 626 грн. Допомогу на ОСОБА_5 мала отримувати за період з 20.12.по 31.12.2008 року- 626грн  і цю різницю у сумі яка має бути та фактично отримана, просить стягнути з відповідача.  У зв’язку з відмовою відповідача вчинити перерахунок і доплату в добровільному порядку, позивачка просила визнати бездіяльність УПСЗН з цього приводу неправомірними.

Разом з цим, позивач ОСОБА_1 вважає, що допомога при народженні дитини має бути 22,6 х463грн= 10463,00грн. Оскільки він отримав 8500 грн, просить сплатити різницю та визнати бездіяльність УПСЗН з цього приводу неправомірною.

            Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні та позивачка ОСОБА_2, яка надала заяву про слухання справи за її відсутність,  підтримли позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до судового засідання не з’явився, надав заперечення ,згідно яких позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своїх заперечень вказував на те, що позивачі перебувають на обліку в УПСЗН Орджонікідзевського району, ОСОБА_2 – з 01.04.2007 року (за першою дитиною) та з 20.12.2007 року ( за другою дитиною ) та отримує допомогу по догляду за дітьми  до досягнення ними  трирічного віку як застрахована особа в системі загальнообов’язкового соціального страхування. Позивач ОСОБА_1 отримував допомогу при народженні дитини ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2007 року по вересень 2008 року.

Допомога по догляду за дитинною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році виплачувалася позивачці у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми ”, якою затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, за яким у пункті 9 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму (мінімальний розмір). Призначена і виплачена щомісячно ОСОБА_2 допомога відповідно до норм діючого законодавства, за відсутності довідок про доходи сім’ї для розрахунку допомоги у розмірі більше мінімального, становила: з 1.04.2007 року по 30.09.2007 року у сумі 129,03 грн. щомісячно, з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 130,64 грн. щомісячно( за першою дитиною) з 20.12.2007 року по 31.12.2007 року із розрахунку 130,64 грн. щомісячно ( за другою дитиною)  

Постанова Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми ” у 2007 році була діюча, втратила чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 22 лютого 2008 року.

За період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року допомога по догляду за дитиною виплачувалася позивачці відповідно до положень ст.ст. 13, 15, п. 3 розділу УІІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ”, п. 23 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Згідно цих положень допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Оскільки позивачкою  не були надані відомості про доходи сім’ї також і за 2008 рік, то допомога по догляду за дитиною виплачувалася їй на підставі вищезгаданих нормативно-правових актів щомісячно: з січня по грудень  2008 року включно по 144,10 гривен (130 гривен + індекс зростання цін 14,10грн.).

Норми, передбачені п. 23  розділу П Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими вносилися зміни до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” щодо розміру допомоги в Конституційному Суді України не оспорювалися, таким чином є діючими.

Вважає, що вимоги позивачки про стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною, обчислених позивачкою в розмірі згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не мають законних підстав, оскільки УПСЗН не здійснює виплат за цим Законом, на відміну від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Що стосується визнання неправомірною бездіяльність, вказують, що відповідач щомісячно сплачує позивачці допомогу у розмірі, встановленому законом. Рішення про відмову у перерахунку розміру допомоги відповідачем взагалі не приймалося, а 13 травня 2009 року у порядку положень Закону України «Про звернення громадян» надавалася роз’яснювальна відповідь.

Вважає, що не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними, так як УПСЗН діяло в межах повноважень та у відповідності з законодавством, а тому ніякої моральної шкоди позивачці не спричинило.

Крім того, посилаючись на вимоги ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» заперечують щодо задоволення вимог позивача ОСОБА_1

Крім того, представник відповідача вказувала на те, що позивачами пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду за захистом прав. Допомогу при народжені дитини та  по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку позивач та позивачка отримували щомісячно, позивачі за захистом своїх прав звернулись тільки в грудні 2009 року, а тому пропустили річний строк щодо вимог за період з липня 2007 року по грудень 2008 рік. Пропущення строку звернення до суду відповідно до ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає відповідач. Поважних причин пропущення строку у позивачки не має.

Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та  ОСОБА_1   згідно із свідоцтвом про народження є батьками малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та є застрахованими особами у системі загальнодержавного соціального страхування. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною  до досягнення ним трирічного віку , відповідно значиться на обліку в УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради та отримує щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивач ОСОБА_1 отримував допомогу при народженні дитини , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2007 року по вересень 2008 року.

Відповідно до довідки УПСЗН позивачці було сплачено щомісячно: період з 1.04.2007 року по 30.09.2007 року у сумі 129,03 грн. щомісячно, з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 130,64 грн. щомісячно( за першою дитиною) з 20.12.2007 року по 31.12.2007 року із розрахунку 130,64 грн. щомісячно ( за другою дитиною) , крім того, позивачу було сплачено при народженні дитини у вересні 2007 року- 3400 гривень, з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року щомісячно у розмірі 425 грн. . що взагалі складає 8500 грн.  

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України   визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. За частиною 2 наведеної норми така допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Статтею 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що  встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    За преамбулою Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

    Порядок призначення та виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності врегульований ст. 50 названого Закону, за змістом якої матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, до числа яких відноситься позивачка (ст. 6 ч. 1 Закону), призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків, в тому числі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42-44 цього Закону), за рішенням, що приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві. Дана комісія здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення. Втім, у випадку заборгованості у страхувальника з виплати матеріального забезпечення, передбаченого цим Законом, більше ніж за один календарний місяць понад встановлені ст. 52 цього Закону, за заявою застрахованої особи, фінансування такого забезпечення здійснюється виконавчою дирекцією Фонду за місцем реєстрації страхувальника з наступним відшкодуванням страхувальником виплачених Фондом коштів.    

    Виниклі спірні правовідносини між позивачкою і УПСЗН Орджонікідзевського району не входять до сфери загальнообов’язкового державного соціального страхування в сенсі ст.ст. 1-4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що згідно із ст.ст. 5-6 Основ мають здійснюватись за принципом обов’язковості фінансування страховими фондами, між суб’єктами, якими є застрахований громадянин, страхувальник (роботодавець) і страховик (цільовий страховий фонд).  

    Втім, Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Зокрема, ч. 1 ст. 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми ” встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу при народженні дитини  та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", при цьому зазначений Закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" було зупинено дію ст. ст. 41, 43 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на 2007 рік та встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини складає 8500 грн.: одноразово- при народженні дитини 3400 грн, решта- протягом наступних 12 місяців рівними частками у порядку, визначеним Кабінетом Міністрів України;  та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено, позивачу ОСОБА_1 було сплачено при народженні дитини у вересні 2007 року- 3400 гривень, з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року щомісячно у розмірі 425 грн. . що взагалі складає 8500 грн.

Положення абзацу  2 частини 2 ст.56  Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" у встановленому законом порядку неконституційним не визнавався , були діючими на час виплати позивачу допомоги при народженні дитини , тому суд вважає дані позовні вимоги необґрунтованими та такими які не підлягають задоволенню.    

             Крім того, УПСЗН з 01.04.2007р., здійснювало позивачці ОСОБА_2 призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13.  

Так, в п. 9 даного Порядку, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (до його скасування Постановою КМУ № 57 від 22.02.2008р.), що визначає, зокрема, механізм призначення і виплати управлінням праці і соціального захисту населення (в даному випадку - структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської ради) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів державного бюджету, передбачено призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму. Даний нормативно-правовий акт визначає призначення і виплату допомоги по догляду за дитиною, а не вид матеріального забезпечення, регламентований Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

 Отже, зважаючи на наведене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заперечень відповідача, що УПСЗН не є тим органом, який здійснює виплати згідно із вищеназваним Законом, в тому числі і спірних, згідно із позовом  ОСОБА_2 сум, побудованих на ст. 43 цього Закону.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, на яке посилається позивачка, п. 7 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41, 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, дійсно, визнані неконституційними. Отже, порядок призначення і здійснення виплати за цим Законом, передбачений у ст. 50 даного Закону, залишився не змінним.  

Одночасно з цим, є необґрунтованими посилання позивачки, зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. і 22.05.2008р., на зобов’язання саме УПСЗН по сплаті виду соціальної допомоги - допомоги по догляду за дитиною - згідно із нормами ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", оскільки то, беручи до уваги ст. 50 Закону, є функцією органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - як вид виплати (матеріальне забезпечення та соціальні послуги).  

Із врахуванням вищенаведених норм Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", положень ст. 8, 19 Конституції України, а також можливості отримання позивачкою задоволення своїх вимог, обґрунтованих ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", в порядку передбаченому ст. 50 цього Закону, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, пред’явлених до УПСЗН як органу, що в межах своїх повноважень здійснив в повному обсязі з чинним законодавством, який регулює спірні правовідносини, в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року, у даному випадку ненадання нею довідки про доходи сім’ї для розрахунку допомоги у розмірі більше мінімального, виплату соціальної допомоги - щодо зобов’язання призвести перерахунок і виплату недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зокрема, за період липень 2007 року – грудень 2007 року.

Що стосується заявлених вимог про здійснення доплати недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008року  по 31 грудня  2008 року включно, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ”.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” (в редакції з 01 січня 2008 року), як закону, що розповсюджується на спірні правовідносини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (справа № 1-28/2008) положення пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», неконституційними не визнані.

Сторонами не оспорюється той факт, що в період з 01 січня по 31 грудня 2008 року при отриманні допомоги по догляду за дитиною позивачкою до УПСЗН не надавалися документи про доходи сім’ї для розрахунку допомоги у розмірі більше мінімального.

Враховуючи, що визнання неконституційними законів України є виключною компетенцією Конституційного Суду України, проведення виплат позивачці ОСОБА_2  з 22.05.2008 по 31 грудня 2008 року включно допомоги по догляду за дитиною в розмірі 144,10 гривень щомісячно( на кожного)  є таким, що відповідає положенням вищевикладеного, чинного на спірний період часу, законодавства. (а.с.12)

На підставі викладеного, ст. 46 Конституції України, ст. ст. 34, 42, 43, 50  Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року,  Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2007 від 22 травня 2008 року,   керуючись ст. ст. 88, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, встановленої законом, та недоплаченої суми допомоги по народженню дитини та про стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та недоплаченої суми допомоги по народженню дитини – відмовити.  

Судове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя  ________________