ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2488/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Підприємства "Палац Праці" Об`єднання профспілок Харківської області (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під. 3, пов.5, код ЄДРПОУ 30238257)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо"(61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 17, код ЄДРПОУ 14065256; адреса здійснення підприємницької діяльності: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під. 4, пов. 1)

про стягнення коштів у розмірі 90 000, 00 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 до Господарського суду Харківської області звернулося Підприємство "Палац Праці" Об`єднання профспілок Харківської області (далі - позивач або Підприємство «Палаці праці») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо" (далі - відповідач або ТОВ "Динамо") про стягнення 94 000, 00 грн. основного боргу за період з 11.08.2016 року по 31.12.2016 року та 2270 грн. сплаченого судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Динамо» порушено зобов`язання за укладеним між сторонами Договором оренди нежитлових приміщень та відшкодування витрат на утримання приміщень та комунальних послуг №049-14 від 01.07.2014 року, внаслідок чого утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 78 216, 50 грн. та за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15 783, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №922/2488/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та докази направлення відзиву позивачу.

Копії вказаної ухвали суду були надіслані сторонам за адресами, зазначеними у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102255771859 на адресу відповідача, ухвала Господарського суду Харківської області від 25.06.2021 року у справі №922/2488/21 повернута з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення відмітки у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою місцезнаходження, зареєстрованому у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», Суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/2488/21 та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву, доказів, що підтверджують заперечення проти позову та направлення відзиву позивачу, будь яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

15.07.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №16506). В обґрунтування вказаної заяви Підприємство «Палаці праці» вказує, що відповідачем після подачі позову - 24.06.2021 року здійснено погашення заборгованості за Договором оренди №049-14 від 01.07.2014 року у розмірі 4000,00 грн., тому просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 90 000, 00 грн. та судовий збір відповідно. На підтвердження вимог щодо часткової сплати орендної плати надає виписку з рахунку Підприємства "Палац Праці" від 24.06.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПКУкраїни позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки заява про зменшення позовних вимог надійшла у встановлений процесуальним законодавством строк, Суд здійснює розгляд справи з її урахуванням.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлова будівля літ. А-6-7 загальною площею 26389, 3 кв.м., у т.ч. житлова частина загальною площею 147, 6 кв.м., житловою площею 99,3 кв.м. за адресою: м. Харків, майдан Конституції, буд. 1 належить на праві власності Об`єднанню профспілок Харківської області.

З наявного в матеріалах справи Статуту Підприємства «Палац Праці» вбачається, що з метою здійснення господарської діяльності, управління та утримання майна, що належить Об`єднанню профспілок Харківської області на праві власності, у тому числі нежитлового фонду, несенню витрат по утриманню, обслуговуванню будинку і прибудинкової території у належному технічному стані Об`єднання профспілок Харківської області, у відповідності до приписів ст. 35 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності", передало право володіння та користування (управління) будинком з правом здачі в оренду, спеціально створеному Підприємству "Палац Праці" Об`єднання профспілок Харківської області.

01.07.2014 року між Підприємством «Палац Праці» Об`єднання профспілок Харківської області (орендодавець) та ТОВ «Динамо» (орендар) укладено Договір №049-14 оренди нежитлових приміщень та відшкодування витрат на утримання приміщень на комунальних послуг (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення, розташовані у будівлі Палац Праці, які знаходяться на балансі Об`єднання профспілок Харківської області (власника будівлі) за адресою: м.Харків, пл. Конституції, 1, загальною площею 330,6 кв.м., в тому числі: у підвалі приміщення №№60, 61,62,62 А, 63, 64, 65, 66, 67, площею 137,3 кв.м.; на першому поверсі приміщення №№74,78 (комора та тамбур), площею 12,4 кв.м.; на першому поверсі приміщення №№72,73,75,76,77 (торгівельний зал), площею 97,0 кв.м.; на другому поверсі: антресолі приміщення №№ 22,23 (торгівельний зал), площею 83,9 кв.м.

Відповідно до пунктів 2.1.1 - 2.1.3 Договору орендодавець забезпечує функціонування систем теплопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення (транзитом) та забезпечує утримання будинку та прибудинкової території.

Факт передачі приміщень від орендодавця орендарю відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України підтверджено актом прийому передачі-передавання від 01.07.2014 року (а.с. 22).

Термін дії Договору встановлений п. 6 Договору до 30.06.2015 року.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 01.02.2015 року строк дії Договору оренди подовжено до 31.12.2016 року та виключено п. 4.3 (нарахування пені за прострочення платежів) (а.с. 23).

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 30.12.2016 року строк дії договору було подовжено до 31.12.2016 р., крім пунктів 2.2.10; 3.1; 3.2; 3.5; 4.1 - 4.6 та 5.1, які діють до повного погашення заборгованості за користування орендованими приміщеннями (а.с. 24).

Після спливу строку Договору орендарем були повернуті приміщення орендодавцеві, що підтверджується актом приймання-передавання нежитлових приміщень від 31.12.2016 року (а.с. 27).

Згідно з п.2 Додаткової угоди № 2 від 30.12.2016 р. сторони, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, домовилися про збільшення загального трирічного строку давності, встановленого статтею 257 ЦК України, для вимог орендодавця про стягнення заборгованості за користування орендованими приміщеннями за цим Договором, до шести років (а.с. 24).

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України. Даний договір, відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, є змішаним договором.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 765 ЦК України).

Пунктом 3.1 Договору оренди, сторони погодили порядок здійснення розрахунків. Так, за користування орендованими приміщеннями Орендар зобов`язаний не пізніше 10 числа кожного місяця перераховувати на рахунок Орендодавця договірну плату за поточний місяць у розмірах, встановлених за домовленістю сторін із розрахунку за 1 (один) квадратний метр орендованої площі, а саме: для першого поверху, площею 97,0 кв.м., у розмірі 110,30 грн., у тому числі: 77,38 грн. без ПДВ орендна плата; 14,08 грн. без ПДВ експлуатаційні витрати (утримання будинку); 0,46 грн. без ПДВ утримання території та вивезення твердих побутових відходів; всього без ПДВ 91,92 грн.; 18,38 грн. ПДВ 20%; для другого поверху, площею 83,9 кв.м., у розмірі 85,30 грн., у тому числі: 56,54 грн. без ПДВ орендна плата; 14,08 грн. без ПДВ експлуатаційні витрати (утримання будинку); 0,46 грн. без ПДВ утримання території та вивезення твердих побутових відходів; всього без ПДВ 71,08 грн.; 14,22 грн. ПДВ 20%; для підвалу, тамбуру та комори, площею 149,7 кв.м., у розмірі 13,90 грн., у тому числі: 11,58 грн. без ПДВ орендна; 2,32 грн. ПДВ 20%.

Всього місячна плата за користування орендованими приміщеннями складає 19936,05 грн. з ПДВ, у тому числі: 16779,35 грн. орендна плата та 3156,70 грн. утримання будинку та прибудинкової території (3057,20 грн. утримання будинку + 99,50 грн. утримання території та вивезення ТПВ).

Відповідно до пункту 3.2. Договору орендар самостійно розраховує щомісячну суму для перерахування. Зобов`язання з оплати вважаються виконаними з дня надходження коштів на рахунок орендодавця і зараховуються в рахунок погашення платежів у хронологічному порядку, незалежно від періодів, зазначених у платіжних документах, дотримуючись черговості, встановленої ст. 534 ЦК України.

На підставі положень п. 3 Додаткової угоди №2 до Договору від 30.12.2016 року сторони у випадку необхідності залишають за собою право на укладання договору про реструктуризацію заборгованості за цим договором упродовж всього часу існування боргу, з відповідними наслідками, передбаченими законодавством.

Так, Додатковою угодою № 3 від 15.05.2019 року Підприємством "Палац Праці" та ТОВ "Динамо" укладено Договір про реструктуризацію (розстрочку) заборгованості (далі - Договір про реструктуризацію)(а. с. 25), яка виникла за користування орендованими приміщеннями з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року (з урахуванням останньої оплати, здійсненої 08.05.2019 року у сумі 7 000, 00 грн.), яка станом на 15.05.2019 року залишається у сумі 173 000, 00 грн., з розстрочкою з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року, з графіком погашення з 01 червня 2019 року по 31 травня 2021 року.

Таким чином, станом на 15.05.2019 року між сторонами Договору існувала заборгованість у розмірі 173 000, 00 грн.

На підставі наявних у матеріалах справи виписок з рахунку Підприємства "Палац Праці" у період 01.04.2019-31.12.2019 (а.с. 55-56), від 13.03.2020 року (а.с. 57), у період 01.01.2020-31.08.2020 (а.с. 58-59), від 24.06.2021 (а.с. 110), Судом встановлено, що відповідачем сплачено у рахунок погашення заборгованості за Договором про реструктуризацію у період з 01.06.2019 року кошти у розмірі 83 792, 00 грн.

Отже, залишок заборгованості за Договором становить 89 208, 00 грн.

Наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 року, відповідно до якого у відповідача наявна заборгованість у розмірі 94 000, 00 грн. (а. с. 28), не може бути належним доказом підтвердження наявності заборгованості у розмірі 94 000, 00 грн. у відповідача з огляду на наступне.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 від 21 грудня 2020 року).

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 березня 2019 року у справі №910/1389/18.

Наявний у матеріалах справи Акт звірки (а.с. 28) містить підпис, втім без розшифровки особи-підписанта та без зазначення відповідної посади, що дає підстави вважати, що відповідний документ не є належним доказом підтвердження наявності заборгованості у розмірі 94 000, 00 грн. у відповідача.

Таким чином, первинними документами, а саме банківськими виписками підтверджено наявну заборгованість відповідача, яка становить 89 208, 00 грн.

При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів належної та своєчасної оплати вказаної заборгованості, як і не подано доказів, які б ставили під сумнів чи спростовували її наявність.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ймовірно помилка у сумах заборгованості між Актом звірки та виписками сталася з невірно зазначеної суми коштів, отриманої на рахунок Підприємства "Палац Праці" від 07.02.2020 року. Оскільки згідно наданої позивачем виписки за період 01.01.2020-31.08.2020, Підприємством "Палац Праці" 07.02.2020 отримані кошти від відповідача за Договором у розмірі 8 000, 00 грн. В той же час, у Акті звірки значиться, що сума отримана позивачем 07.02.2020 року дорівнює 7 208, 00 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушені права позивача та вищезазначені вимоги законодавства, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права, а тому вимога про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню у розмірі 89 208, 00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2250, 02 грн. відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Підприємства "Палац Праці" Об`єднання профспілок Харківської області задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо" (61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 17, код ЄДРПОУ 14065256) на користь Підприємства "Палац Праці" Об`єднання профспілок Харківської області (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під. 3, пов. 5, код ЄДРПОУ 30238257) заборгованість у розмірі 89 208, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2250,02 грн., в іншій частині вимог - відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "25" серпня 2021 р.

Суддя Т.Д. Гребенюк