ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1252/2007 Головуючий у 1 ін ст. - Гук Л.І.
Доповідач - Миронцов В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2004 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - Коренькової З.Д.
Суддів: Миронцова В.М. , Заболотного В.М.
При секретарі - Мехед Т.О.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівського державного технологічного університету на рішення місцевого Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського державного технологічного університету про визнання наказу №170-с неправомірним та про поновлення його права на навчання,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернігівського державного технологічного університету про визнання наказу №170-с від 25.05.04 року про відрахування його з навчання неправомірним та поновлення його права на навчання посилаючись на те, що відрахуванням з університету було здійснено всупереч вимог ст. 45 Закону України „Про вищу освіту", в зв'язку з чим було порушено його право на навчання.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2004 року позовОСОБА_2 був задоволений. Наказ №170-с від 25.05.04 року Чернігівського державного технологічного університету про
відрахування ОСОБА_2 визнаний неправомірним його було поновлено на навчанні за державним замовленням на економічному факультеті Чернігівського державного технологічного
університету.
В апеляційній скарзі Чернігівський державний технологічний університет просить рішення суду скасувати посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, що потягло за собою ухвалення неправильного рішення, яке не відповідає вимогам ст. 313 ЦПК України. Зокрема, суд ухвалюючи рішення зазначив, що факт нецензурного висловлювання з боку студентаОСОБА_2 мав місце, що підтверджується як наданими документами (а.с. 47, 53, 56-61, 71) так і поясненнями самого ОСОБА_2. Крім того суд взяв до уваги тільки колективну заяву студентів на ім'я ректора, в якій студенти висловили свою незгоду з його рішенням про відрахування студента ОСОБА_2 залишивши поза увагою другу колективну заяву цих же студентів про те, що вони відмовились від поданої раніше заяви, текст якої запропонував їм написати позивач, а також пояснення свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, та інших, які підтверджують поручения з бокуОСОБА_2
Суд також не дав належної оцінки протоколу зборів студентів гр. ФК-021, на якому є підпис ОСОБА_2 і який підтверджує вчинення студентом грубого порушення Правил внутрішнього розпорядку університету. Крім того, в порушення ст. 2 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, вийшов за рамки завдань цивільного судочинства і своїм рішенням допустив втручання у внутрішні справи вузу.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається із матеріалів справи позивач навчався на 2-му курсі економічного факультету Чернігівського державного технологічного університету. Наказом №170-с від 25.05.04 року позивача за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни - нецензурне висловлювання під час занять з дисципліни „Економіка підприємств" було відраховано з університету.
Приймаючи рішення про відрахування ОСОБА_2 з ВУЗу відповідач обґрунтував свої дії посилаючись на положення ст. 55 Закону України „Про вищу освіту", ст. 52 ЗУ „Про освіту" п.п. 65, 66 Положення про державний вищий навчальний заклад, затвердженого Постановою КМУ від 05.09.96 року №1074 та п.14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міносвіти від 15.07.96 року №245, які зобов'язують осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.
Відповідно до п.п. 65, 66 вищезазначеного Положення, за невиконання обов'язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу ректор може накласти дисциплінарне стягнення на
студента або відрахувати його із закладу за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу (за погодженням з профспілковою організацією).
Однак вищезазначена норма Положення передбачає два види стягнення одним з яких наряду з відрахуванням є накладення дисциплінарного стягнення на студентів за порушення Правил внутрішнього розпорядку закладу. Відповідачем не було дано належної правової оцінки обставинам конфлікту завдяки чому адміністрацією закладу взагалі не розглядалось питання накладення іншого дисциплінарного стягнення на позивача, хоча для цього були відповідні підстави, а саме, згідно до Протоколу зборів студентів групи ФК -021 ЧДТУ (а.с. 47) позивач на зборах публічно вибачився за некоректну поведінку по відношенню до асистента Хоменко І.О. і названий колектив студентів клопотав оголосити ОСОБА_2 тільки догану.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що, хоча інцидент і мав місце, але наслідки які він потягнув не відповідають його тяжкості, а тому відповідач, приймаючи рішення про відрахування ОСОБА_2 з навчання хоча і мав право застосувати цей вид стягнення, як крайній захід, але не врахував, що позивач публічно вибачився, студенти клопотали не відраховувати його з університету, а накласти догану, він не мав академічної заборгованості і порушень дисципліни, неодноразово заохочувався за активну участь у громадських заходах і спортивному житті університету.
Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги той факт, що відрахування студента - позивача по справі не можна вважати таким, що здійснено за погодженням з профспілковою організацією університету, оскільки позивач на засідання профспілкового комітету не запрошувався, не був членом профспілки, а само „Положення про первинну профспілкову організацію студентів Чернігівського державного технологічного університету" було затверджено рішенням профкому студентів цього закладу вже після інциденту.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду, яке судом ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 305, 306, 311-313, 315, 317, 325 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівського державного технологічного університету відхилити.
Рішення місцевого Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_2 до
Чернігівського державного технологічного університету про визнання наказу №170-с неправомірним та про поновлення його права на навчання -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.