Україна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД     

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 «23» серпня 2007 року                                  м. Дніпропетровськ                                                           

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Стежко В.А.,               

суддів            - Поплавського В.Ю., Уханенка С.А.,                                      

при секретарі     - Портненко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції та ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Ново українського районного суду Кіровоградської області  від 24 квітня 2007 року у адміністративній справі за позовом  ОСОБА_3  до Державної виконавчої служби у Новоукраїнському  районі про скасування постанов державного виконавця,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2007 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про  скасування постанови державного виконавця  Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі від 03.11.2005 року про повернення виконавчого листа НОМЕР_1 від 20.01.2005 року щодо виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, поновитлення виконавчого провадження, а також поновлення строку для оскарження зазначених постанов. В ході судового розгляду справи позивач доповнив свої  вимоги заявою від 14.04.2007 року та просив також суд скасувати постанову державного виконавця  Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі від 28.07.2006 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа - виконавчого листа НОМЕР_2 від 20.01.2005 року щодо виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зобов»язати державного виконавця Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі поновити виконавче провадження. 

На обґрунтування  позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що  постановою державного виконавця від 19.10.2005 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом НОМЕР_1, виданим 20.01.2005 року на виконання рішення Ново українського районного суду про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2  25.07.2006 року він звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення виконавчих дій, але отримав відповідь, що зазначений виконавчий документ повернуто на підставі  його та ОСОБА_3 заяви. Позивач зазначив, що  виконавчий лист він не одержував,  заяви про  його повернення ні він, ні його дружина ОСОБА_4 не писали.  У зв»язку з чим він пропустив строк на звернення до суду, на його думку, з поважних причин та просив суд його поновити. У  позовній заяві  від 14.04.2007 р. позивач зазначив, що постановою державного виконавця від 28.07.2006 року йому відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого листа НОМЕР_2  щодо виселення   ОСОБА_1, ОСОБА_2, яку також просив скасувати та поновити виконавче провадження.

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково - скасовано постанову державного виконавця ДВС У Ново українському районі від 03 листопада 2005 року про повернення виконавчого листа ОСОБА_3 за НОМЕР_1 від 20 жовтня 2005 року та  постанову від 28 липня 2006 року про відмову у прийнятті до виконавчого провадження виконавчого листа НОМЕР_2 від 20 січня 2005 року на користь ОСОБА_3 щодо виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з будинку, розташованому по АДРЕСА_1. У задоволенні інших вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подано апеляційну скаргу з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На  думку апелянта, ОСОБА_3 пропустив встановлений ст. 181 КАС України десятиденний строк на звернення до адміністративного суду і цей строк не підлягав поновленню у зв»язку з відсутністю для цього поважних  причин.  Порушень з боку ДВС прав позивача при винесенні оскаржуваних ним постанов допущено не було, а  висновки суду ґрунтуються на неповно з»ясованих обставинах справи.    

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які брали участь у справі в якості третіх осіб, також подали апеляційну скаргу, зазначивши, що  судом не вирішено питання поновлення позивачу  строку на звернення до суду. Просили скасувати постанову та винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційних скаргах Відділу Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції та ОСОБА_1, ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення  з наступних підстав.

Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Висновок суду щодо доцільності поновлення позивачеві строку для оскарження постанов державного виконавця  зроблений без достатніх підстав і спростовується матеріалами справи.

Як видно з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про повернення виконавчого листа НОМЕР_1 без виконання (а.с. 33),  24. 10.2005 року  була прийнята відповідна постанова  відносно боржника ОСОБА_3 (а.с.31),  а на підставі заяви ОСОБА_3 від 03.11.2005 р. (а.с. 25) - винесена постанова 03.11.2005 року про повернення виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 (а.с.23).  Вимога позивача щодо поновлення виконавчого провадження за виконавчим листом НОМЕР_1, викладена у заяві, яка зареєстрована у ДВС 25.07.2006 року та у позовній заяві і є доказом його обізнаності  про відсутність  виконавчого провадження (а.с.79). Крім того, звернення позивача та його дружини ОСОБА_3 до ДВС із  заявою 26.07.2006 року про прийняття до виконання двох виконавчих документів щодо виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є підтвердженням того, що позивач знав про відсутність виконавчого провадження (а.с.39). 

Згідно з вимогами ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву до суду може бути подано учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.  Зважаючи на звернення з позовом лише у січні 2007 року та відсутність доказів про поважність причин тривалого пропуску процесуального строку, суд необґрунтовано поновив позивачеві строк звернення до адміністративного суду. При цьому, суд першої інстанції не врахував, що в його провадженні знаходяться позови про право сім»ї ОСОБА_1 на житло, та позов про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Матеріали справи містять письмові заперечення відповідача щодо відмови позивачеві у позові саме з підстав пропуску ним зазначеного строку (а.с.15).

 З урахуванням наведених обставин та норм закону, колегія  суддів  приходить до висновку, що постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а в задоволені позову повинно бути відмовлено за пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.

            Керуючись п.3 ч.1 ст.198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -

 П о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову  Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області  від 24 квітня 2007 року - скасувати

В позові ОСОБА_3  до Державної виконавчої служби у Новоукраїнському  районі про скасування постанов державного виконавця - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.

 Головуючий суддя:

       Судді: