Україна

            ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А  

Іменем України

16 серпня 2007 року                                                                                   м.Дніпропетровськ                                             

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

            головуючого судді:                Стежко            В.А. (доповідача)

            суддів:                                      Поплавського В.Ю.

                                                              Уханенко        С.А.

            при секретарі

            судового засідання:               Портненко      Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня  2007 року 

у адміністративній справі № 2а-265/07 за позовом ОСОБА_1 до 2-го Аварійно-рятувального загіну Оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи „про стягнення заборгованості по грошовій компенсації за продовольчий пайок”, -

в с т а н о в и л а:   

            У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по компенсації за продовольчий пайок з урахуванням індексу інфляції за період з 16.12.2002 р. по 30.12.2005 р. у розмірі 2402 грн. 82 коп. та судові витрати.

 Свої вимоги позивач мотивував тим, що при переводі його з військової служби на внутрішню, згідно наказу Міністерства МНС України НОМЕР_1 від 26.12.2005 року відповідач  військова частина Д-0130 не провела розрахунок та не виплатила компенсацію за продовольчий пайок у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку.

            Представником відповідача при розгляді справи в суді першої інстанції позов не визнано, з посиланням на відсутність у позивача правових підстав для виплати грошової компенсації, оскільки дія ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” у відповідності до Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” була призупинена з 2000 р., тобто приходу позивача на службу у 2002 р. Крім того, відповідач вважав, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовом.

            Постановою  Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня  2007 року  в задоволені позовних вимог  ОСОБА_1. було відмовлено.

            Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняте нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

            На думку позивача, відмова у проведені розрахунку (виплаті компенсації за продовольчий пайок) є незаконною та суперечить положенням Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   підлягає залишенню без  задоволення з наступних підстав.

            Судом встановлено, що військова частина Д-0130 була реформована, у зв`язку з чим позивача було переведено до 2-го Аварійно-рятувального загону Оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них, яка частиною ст.9  “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” з 11.03.2000 р. було призупинено на підставі ч.2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”.

            Даний нормативний акт не скасовано та не визнано неконституційним у встановленому законом порядку, а тому відмова позивачу у виплаті компенсації за продовольчий пайок є правомірною. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог  ОСОБА_1.

            Доводи апеляційної скарги з посиланням на рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2002 від 20.03.2002 р є безпідставними, не  спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки зазначене рішення не стосується спірних правовідносин.

Крім того, судом першої інстанції правильно застосовані положення ст.ст.99, 100 КАС України та зроблено висновок про пропуск позивачем без поважних причин строків звернення до суду.

            Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.

            Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

            Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня  2007 року  - залишити без змін.

            Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.

                       Судді: