Справа № 22-3026 Головуючий в 1 інстанції - Вірченко О.М.
Категорія - 19 Доповідач - Могутова Н.Г.
РІШЕННЯ іменем України
7 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Гурової О.М.
суддів Шевченко В.Ю.,
Могутової Н.Г.
при секретарі Артамоновій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ВП „Шахтоуправління „Шахтарське -Глибоке" ДП „Шахтарськантрацит" на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП „Шахтарськантрацит" ВП „Шахтоуправління „Шахтарське -Глибоке" про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що з 1975 року по серпень 1996 року він працював на шахті „Шахтарська-Глибока". З 9 вересня 1986 року по 10 жовтня 1986 року він приймав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Після виконання робіт він повернувся на підприємство і надав довідку для нарахування заробітної плати за вказаний період. У 1996 році йому встановлена 3 група інвалідності через захворювання, пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Для призначення пенсії ВП „Шахта Шахтарська-Глибока" надало ПФУ міста Шахтарська довідку про його заробіток у зоні відчуження. Він вважав, що довідка є правильною. Пізніше йому стало відомо, що йому неправильно оплатили роботу в зоні відчуження. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням перерахувати йому вказану заробітну плату. Розпорядженням Шахтарського міського голови від 16 березня 2004 року №72р створена комісія з проблемних питань пенсійного забезпечення інвалідів, захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і лише на підставі рішення останньої 5 квітня 2004 року підприємство перерахувало йому заробітну плату за роботу у зоні відчуження. Йому була видана нова довідка про заробіток і з 1 квітня 2004 року він став отримувати пенсії у більшому розмірі. За період з 1996 по 2004 рік підприємство спричинило йому шкоду у сумі 14 тисяч гривень - сума не отриманої ним пенсії. Тому на підставі ст.. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" просив стягнути вказану суму з підприємства (а.с.1-2).
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2006 року з ВП „Шахтоуправління „Шахтарське-Глибоке" ДП „Шахтарськантрацит" на користь позивача стягнуто 24573грн.03 коп. - сума недоплаченої пенсії за період з 4 липня 1996 року по 1 квітня 2004 року; а на користь держави стягнуто судовий збір - 245 грн. 73 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.
Цим рішенням встановлено, що з 1975 року по серпень 1996 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем. В період з 9 вересня 1986 року по 10 жовтня 1986 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 1996 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію за інвалідністю через захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС. Пенсія по інвалідності позивачу була призначена на підставі довідки про середній заробіток позивача, наданої відповідачем. На підставі рішення комісії з проблемних питань пенсійного забезпечення інвалідів, захворювання яких
2
пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, створеної розпорядженням Шахтарського міського голови від 16 березня 2004 року „72р, відповідач перерахував заробітну плату позивачу за час роботи у зоні відчуження. Після надання управлінню Пенсійного фонду України нової довідки про розмір заробітної плати позивача розмір пенсії, яка була нарахована і сплачувалася позивачу, збільшений. 4 липня 1996 року МСЕК встановила позивачу втрату 50% професійної працездатності. Розмір заробітної плати позивача за роботу у зоні відчуження за період з 9 вересня 1986 року по 10 жовтня 1986 року, виданої відповідачем, і з якої призначається пенсія, складає 2119,47 крб. З врахуванням 80% втрати позивачем професійної працездатності та коефіцієнтів підвищення розміру пенсії за період з 4 липня 1996 року по 1 квітня 2004 року позивачу з вини відповідача недоплачена пенсія у розмірі 24573 грн.03 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2006 року і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 24573 грн.03 коп. Перерахунок розміру заробітної плати позивача за час його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, як того вимагає позивач, відповідачем не проводився, оскільки на час призначення позивачу пенсії діяв інший порядок, якого відповідач дотримувався. Суд не встановив час, коли позивач дізнався про те, що заробітна плата йому нарахована неправильно, хоча це має значення для вирішення питання про строк позовної давності. Розмір недоплаченої позивачу пенсії в межах строку позовної давності відповідачем не оспорюється.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги; позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову через наступне.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив, що з 1975 року по серпень 1996 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем. В період з 9 вересня 1986 року по 10 жовтня 1986 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 1996 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію за інвалідністю через захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС. Пенсія по інвалідності позивачу була призначена на підставі довідки про середній заробіток позивача, наданої відповідачем. На підставі рішення комісії з проблемних питань пенсійного забезпечення інвалідів, захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, створеної розпорядженням Шахтарського міського голови від 16 березня 2004 року „72р, відповідач перерахував заробітну плату позивачу за час роботи у зоні відчуження. Після надання управлінню Пенсійного фонду України нової довідки про розмір заробітної плати позивача розмір пенсії, яка була нарахована і сплачувалася позивачу, Пенсійним фондом збільшена.
Але апеляційний суд вважає, що не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем були порушені права позивача, передбачені законодавством про пенсійне забезпечення, і що саме з вини відповідача в період з 4 липня 1996 року по 1 квітня 2004 року Пенсійний фонд недоплачував позивачу пенсію.
Згідно ст.101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
3
Одним із загальних принципів матеріальної відповідальності є наявність вини особи, яка спричинила шкоду (за виключенням деяких випадків, передбачених законом, коли шкода відшкодовується без врахування вини в діях особи, що спричинила шкоду). Для вирішення наявного спору встановлення вини відповідача в спричиненні шкоди позивачу є обов'язковим.
В квітні 2004 року відповідач перерахував позивачу розмір заробітної плати за час його роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і видав нову довідку для нарахування позивачу пенсії у більшому розмірі. Підставою для цього стадо рішення комісії з проблемних питань пенсійного забезпечення інвалідів, захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, створеної розпорядженням Шахтарського міського голови від 16 березня 2004 року №72р.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відсутня вина відповідача в тому, що лише з 1 квітня 2004 року, а не з 1996 року, позивачу нараховують пенсію у більшому розмірі, а після прийняття в квітні 2004 року комісією з проблемних питань пенсійного забезпечення інвалідів, захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, рішення про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про заробіток у більшому розмірі, відповідач виконав це рішення комісії і видав позивачу довідку.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що відсутня вина відповідача у тому, що до 2004 року позивач отримував пенсію в меншому розмірі, і тому прийшов до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Наведені в апеляційній скарзі доводи дають підстави для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального закону призвело до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ВП „Шахтоуправління „Шахтарське -Глибоке" ДП „Шахтарськантрацит" задовольнити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2006 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВП „Шахтоуправління „Шахтарське -Глибоке" ДП „Шахтарськантрацит" витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.