Справа № 2- 184

                                              2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 липня 2010  року                                                                             Біляївський районний суд

                                                                                                               Одеської області

в складі: головуючого   судді  - Трушиної О.І.

                            при секретарі -  Коваленко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Біляївської державної нотаріальної контори про визнання дій нотаріуса незаконними, визнання недійсним  договору дарування,  та за позовом третіх  осіб, які заявили самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності, договору дарування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить  визнати  недійсним договір дарування, укладений 19.11.1997 року, посвідчений нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок по АДРЕСА_1, а також визнати  незаконними дії нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори щодо посвідчення вказаного договору дарування.  

Свої вимоги мотивує тим, що у 1965 році вона придбала з чоловіком ? частину будинку по АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер, і першою Одеською державною нотаріальною конторою їй було видане свідоцтво про право власності на ? частину будинку і свідоцтво про право на спадщину на ? частину будинку. 19.11.1997 року син з невісткою привезли її до нотаріальної контори і умовили підписати якісь документи, зміст яких вона не розуміла, так як не вміє ні читати, ні писати. Нотаріусом не був зачитаний текст договору, крім того в кабінеті нотаріуса були присутні адвокат ОСОБА_5 і ОСОБА_6 – мати обдарованої. До того ж для оформлення угоди була надана довідка Дачненської сільської ради, згідно якої позивачці належав весь будинок по АДРЕСА_1,  в ній невірно вказана площа домоволодіння, немає відомостей про інших співвласників, не була вказана площа забудови, земельної ділянки. Просить визнати недійсним договір з тих підстав, що він не відповідає вимогам закону, а також, що угода укладена внаслідок помилки, яка має суттєве значення, так як вона не розуміла його  змісту і наслідків. Також вказує на те, що договір є недійсним з тих підстав, що вона ніколи не була власником  всього будинку, на момент укладення договору їй належала ? його частина, крім того, не відбулася передача майна, крім того, у відповідачки не виникло право власності на будинок, оскільки договір не був зареєстрований у БТІ. Про те, що вона не являється власником будинку, їй стало відомо лише у 2004 році у сільській  раді, коли вона збирала документи на газифікацію будинку.

Треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заявили самостійні вимоги щодо предмета спору, подали позов, уточнивши який (т.2 а.с. 1-3, 22),  просять визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 08 липня 1983 року першою Одеською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім»я ОСОБА_1, на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 08 липня 1983 року першою Одеською державною нотаріальною конторою, на ім»я ОСОБА_1 на ? частку у спільному сумісному майні -  ? частину вказаного будинку, і визнати недійсним договір дарування спірного будинку, укладений 19.11.1997 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2  

Свої вимоги мотивують тим, що після смерті ОСОБА_7 його дружина ОСОБА_1 отримала у першій Одеській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на ? частину будинку  і свідоцтво про право власності на ? частину будинку по АДРЕСА_1, хоча власником всього будинку ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_7 ніколи не являлись, їм належала  ? частина будинку. Дачненською сільською радою була видана довідка-характеристика на будинок, де не було вказано, що будинок належить чотирьом співвласникам, не вказана загальна, житлова площа, не вказано, що довідка видана для відчуження майна. На підставі цієї довідки був укладений договір дарування. Вважають, що свідоцтвами про право на спадщину і про право власності були грубо порушені їх права як співвласників будинку, оскільки цей будинок  складається з чотирьох частин, і кожному співвласнику належить ? частина, і ОСОБА_1 ніяк не міг належати весь будинок. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 була введена в оману і договір  має бути визнаний недійсним.

Позивачка у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог  і пояснила, що її син ОСОБА_8 з дружиною і донькою привезли її до нотаріальної контори в м. Біляївка, провели її в кабінет нотаріуса і дали підписати якийсь документ, який, вона не знає. 5 років тому їй у сільській раді стало відомо, що нею був підписаний договір дарування. Наміру дарувати будинок ОСОБА_2 вона не мала, вона помилялася, підписуючи договір, тому просить  визнати його недійсним. Позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнала повністю і пояснила, що свідоцтва і договір підлягають визнанню недійсними, оскільки  вони порушують їх права як  співвласників будинку.

Представник позивачки у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнала повністю і пояснила, що  ОСОБА_1 ніколи не належав весь будинок, на підставі недостовірної довідки, виданої Дачненською сільською радою, були видані свідоцтва про право на спадщину і про право власності, хоча будинок на той час мав чотирьох господарів. Крім того, пояснила, що ОСОБА_1 ніколи не мала наміру дарувати будинок, про укладений договір їй стало відомо 5 років тому у сільській раді. Вважає,  нотаріус грубо порушив Інструкцію про здійснення нотаріальних дій, оскільки при посвідченні договору були присутні адвокат ОСОБА_5 і ОСОБА_6, крім того, ОСОБА_1 не вміє ні читати, ні писати, договір їй не був прочитаний.

Представник Дачненської сільскої ради Біляївського району Одеської області у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 і позов третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підтримала і пояснила, що ОСОБА_1 до теперішнього часу проживає у будинку, вважає себе його господарем, наміру дарувати будинок ОСОБА_2 вона не мала, і коли у сільській раді було сказано, що власником будинку являється її онука ОСОБА_2, цедуже обурило її, оскільки вона вважає себе власником будинку. Також погодилася з тим, що у довідці-характеристики сільської ради помилково вказано, що ОСОБА_7 є власником всього будинку.

Відповідачка ОСОБА_2 і її представник у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 і позов третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_3  визнали частково і пояснили, що ОСОБА_1 мала намір подарувати будинок ОСОБА_2, про що оголосила у її день народження. Згодом вони приїхали до нотаріальної контори, де був укладений договір дарування, він був прочитаний уголос, бабуся його підписала. Вважають, що свідоцтва, видані після смерті ОСОБА_7 і оспорюваний договір мають бути визнані частково недійсними, оскільки йому належав не весь будинок, а ? його частина. Також пояснили, що ОСОБА_1 не помилялася, і ніхто не вводив її в оману, подарувати будинок це була її воля, що також підтверджує заповіт, складений на її ім»я.

Представник Біляївської філії КП «ОМБТІ та РОН» у судовому засіданні пояснив, що господарям спірного будинку необхідно звернутися до філії БТІ для визначення часток кожного з них у спільному майні – житловому будинку по АДРЕСА_1, чому виникла плутатина з різними технічними паспортами, пояснити не зміг, оскільки згодом він до судового засідання не з»явився, але надіслав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути  без його участі.

Представник Біляївської державної нотаріальної контори до судового засідання  не з»явився, але подав заяву, якою просив справу розглянути без його участі.

Представник Першої Одеської державної нотаріальної контори до судового засідання не з»явився, але надіслав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути без його участі.

 Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, третіх осіб, приймаючи до уваги їх заяви, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази,  суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 і третіх осіб, які заяви самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягають частковому  задоволенню, виходячи з наступного.  

Як встановлено у судовому засіданні,  у 1965 році подружжя ОСОБА_1 придбали ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 – чоловік позивачки помер, про що свідчить свідоцтво про смерть (т.2 а.с. 88).

6.04.1983 року Дачненською сільською радою Біляївського району Одеської області була видана довідка, згідно якої за ОСОБА_7 числиться житловий будинок по АДРЕСА_1, житловою площею 44 кв.м. (т.1 а.с.4, т.2 а.с. 89), яка була надана позивачкою для оформлення права на спадщину у Першу Одеську державну нотаріальну контору.

На підставі зазначеної довідки Першою Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 були видані свідоцтво про право власності на ? частку у спільному майні – ? частину будинку, і свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7  – також на ? частину будинку ( т.2  а.с. 93, 94).

19 листопада 1997 року нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Калашніковою Н.М. був посвідчений договір дарування, згідно якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 25).

Запис про спірний будинок у сільській раді починається у погосподарській книзі за 1967-1969 р.р., відповідно до довідки Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1188 від 02.04.2007 р. і № 716 від 15.02.2008 р. , № 617/02-25 від 20 липня 2009 р. за ОСОБА_7 числиться ? частина будинку, на будинок відкриті чотири особові рахунки,  значиться чотири господарі, у погосподарській книзі за 1983-1985 р.р. також відкриті чотири особові рахнуки і значиться чотири господарі, у погосподарській книзі № 6/1357 вказано, що будинок також має чотири господарі, головою домогосподарства (частини, яка належала ОСОБА_1) вказана ОСОБА_2 на підставі договору дарування (т.1 а.с. 7-8, 47, т.2 а.с. 209-211).    

Також  позивачка просить визнати недійсним вказаний договір на тій підставі, що він не був зареєстрований у філії БТІ. Але, відповідно до вимог ст. ст. 227, 243, 244 ЦК України (в редакції 1963 року), діючого на момент укладення спірного договору, договір дарування нерухомого майна підлягає реєстрації у виконавчому комітеті  місцевої ради народних депутатів.  Також з аналізу зазначених норм закону випливає, що виникнення права власності  на нерухоме майно не пов»язано з діями  щодо реєстрації даних договорів у КП «МБТІ та РОН».  

Щодо доводів представника позивачки, що договір не зареєстрований у виконкомі Дачненської сільської ради, було встановлено наступне. Як пояснила у судовому засіданні представник Дачненської сільради, вказаний договір зареєстрований у по господарській книзі Дачненської сільської ради,  про що є відповідний запис, а чому немає надпису на договорі, їй невідомо.

Позивачка  і її представник стверджують, що позивачка помилялася щодо змісту договору, не знала, що вона підписувала.

Але їх доводи  суд до уваги не приймає, оскільки вони нічим не підтверджені. Доводи третьої особи ОСОБА_4, що ОСОБА_1 була введена в оману, також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і є голослівними.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_10 пояснили, що подарувати будинок ОСОБА_2 була ініціатива їх матері – ОСОБА_1, крім того, вона склала заповіт, яким все своє майно заповіла свої онуці ОСОБА_2.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона за проханням ОСОБА_2 провела до нотаріуса без черги ОСОБА_1, її онуку ОСОБА_2 і ОСОБА_6 для посвідчення договору. Нотаріус уголос прочитала договір, ОСОБА_1 власноруч підписала його, їй був роз»яснений зміст договору.

Крім того, звертає на себе увагу також та обставина, що у 1992 році ОСОБА_1 заповіла своїй онуці ОСОБА_2 все своє майно (т.2 а.с. 13).

Відповідно до ст. 60 ЦК України (в редакції 1963 року)  недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших  її частин.

Свідки  ОСОБА_11  і Дьяконов у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 у спірному будинку не бачили, також пояснили, що ОСОБА_1 до теперішнього часу володіє, користується  своєю частиною будинку і для усіх сусідів було великою несподіванкою, що весь будинок подарований ОСОБА_2, тоді як він має чотирьох господарів.

Крім того, є рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним. Рішенням встановлено, що між сторонами був укладений договір дарування ? частини будинку, рішення набрало законної сили  16.08.2005 року (т.1 а.с. 53-54).

Зазначеним рішенням також встановлено, що договір дарування був укладений у присутності нотаріуса і завірений нотаріусом із дотриманням всіх вимог закону, сторони договір підписали, після того, як ознайомилися із його змістом, і після того, як нотаріус прочитала договір вголос і роз»яснила  наслідки укладеного договору (т.1 а.с. 53-54).

Частиною 3 статті 61 ЦК України встановлено, що обставини, встановлені  судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,  у яких  беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.    

Твердження  представника позивачки про те, що не відбулася передача майна від позивачки до відповідачки  не заслуговують на увагу, оскільки  спростовується наявними в матеріалах справи доказами:  квитанціями про сплату земельного податку, про плату за вивіз сміття, страхових платежів за будинок на ім»я ОСОБА_2

До того ж, суд не приймає до уваги доводи представника позивачки про те, що позивачка до теперішнього часу продовжує володіти, користуватися і розпоряджатися будинком, а відповідачка не набула право власності на нього, оскільки не проживає у ньому, оскільки власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, на зміст права власності не  впливає місце проживання власника, тобто ОСОБА_2

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для  визнання дій нотаріуса незаконними, оскільки вступившим в законну силу судовим рішенням встановлено, що договір був завірений нотаріусом із дотриманням всіх вимог закону,  також суд не знаходить підстав  для визнання договору недійсним -  договір  має бути визнаний частково недійсним, оскільки він порушує права інших співвласників будинку – ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а у    судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на момент укладення договору дарування не була власником всього будинку, їй належала ? його частина.

Задовольняючи частково позов третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що на момент смерті ОСОБА_7 не був власником  всього будинку, а тому свідоцтва про право на спадщину і про право власності, видані Першою Одеською державною нотаріальною конторою, мають бути визнані частково недійсними. Підстав для визнання їх недійсними суд не знаходить.  

Позов третіх осіб про визнання договору дарування недійсним задоволенню не підлягає, оскільки по-перше, вони не є стороною в договорі, по-друге, договір визнаний частково недійсним за позовом ОСОБА_1  

Керуючись ст.  10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 48, 56, 59, 60, 243, 244 ЦК України (в редакції 1963 року), суд

В И Р І Ш И В:

 Позовну  заяву   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій нотаріуса незаконними, визнання недійсним  договору дарування задовольнити частково.

Визнати частково недійсним договір дарування, укладений 19 листопада 1997 року, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори  Калашніковою Н.М.

 Визнати укладеним договір дарування, посвідчений 19 листопада 1997 року  нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори  Калашніковою Н.М., відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар ? частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.  

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання  свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності, договору дарування недійсними задовольнити частково.

 Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 08 липня 1983 року першою Одеською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім»я ОСОБА_1, на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, зареєстроване у реєстрі за № 4-1583.

Вважати, що 08 липня 1983 року першою Одеською державною нотаріальною конторою видане свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім»я ОСОБА_1, на 1/8 частину житлового  будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, зареєстроване у реєстрі за № 4-1583.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності, видане 08 липня 1983 року першою Одеською державною нотаріальною конторою, на ім»я ОСОБА_1 на ? частку у спільному сумісному майні -  ? частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, зареєстроване у реєстрі за № 4-1582.

Вважати, що 08 липня 1983 року першою Одеською державною нотаріальною конторою видане свідоцтво про право власності, на ім»я ОСОБА_1 на ? частку у спільному сумісному майні - 1/8 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, зареєстроване у реєстрі за № 4-1582.

 В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заяву  про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано  протягом десяти  днів з дня  його проголошення, апеляційна скарга  на рішення суду  подається до апеляційного суду  Одеської області  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне  оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України,  через Біляївський райсуд.

  Суддя Біляївського райсуду

  Одеської області:                                 Трушина О.І.