Справа № 22-4017                                    Головуючий в 1 інстанції - Крупко О.Г.

'   Категорія - 18                                                     Доповідач - Могутова Н.Г.

УХВАЛА

іменем     України

7 червня 2007 року                                       Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого      Круглікової К.С.,

суддів                Кондратьєвої О.М.,

Могутової Н.Г.

при секретарі     Артамоновій С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ТОВ „Техенергоремпостачання" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Техенергоремпостачання", третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором грошової позики, звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Техенергоремпостачання" звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 березня 2007 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ „Техенергоремпостачання", третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором грошової позики, звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті: з відповідача на користь позивача стягнуто суму боргу за договором позики у розмірі 200000 грн., суму індексу інфляції за час просрочення у розмірі 23800 грн., суму трьоїх процентів річних за час просрочення у розмірі 6720 грн., суму держмита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

ТОВ „Техенергоремпостачання" просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки, за договором позики гроші від ОСОБА_1 вони не отримали, гроші на рахунок товариства не надійшли.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обгрунтованим.

Представник відповідача і третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не приймали участі, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, виходив з наступного: 7 липня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ „Техенергоремпостачання" був укладений договір про грошову позику, засвідчений нотаріально приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округуОСОБА_3, реєстровий №2249. За цим договором відповідач отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200000 грн., які зобов"язався повернути до 8 серпня 2005 року. Також між сторонами 7 липня 2005 року був укладений договір застави товарів в обороті, посвідчений тим же нотаріусом, реєстровий № 2261, який був укладений у забезпечення виконання зобов"язання за договором про грошову позику від 7.07.2005 року. За цим договором відповідач передав ОСОБА_1 відходи вуглезабезпечення, що розташовані в балці, південніше шахти № 30 м. Шахтарська Донецької області у кількості 54830,65 тон, які належать відповідачу на підставі біржового контракту №007 (договір купівлі-продажу) від 21 січня 2005 року. З боку відповідача вказані договори підписала ОСОБА_2, яка на час укладення договорів працювала директором ТОВ „Техенергоремпостачання" і мала на це відповідні повноваження.

2

В порушення п. 1 договору про грошову позику та п.4.1 договору застави відповідач 8 серпня 2005 року позику не повернув.

10 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики у сумі 200000 грн., суми індексу інфляції за час просрочення у розмірі 23800 грн., суми трьоїх процентів річних за час просрочення у розмірі 6720 грн.

Рішенням Ворошиловського районного суду ц. Донецька від 7 березня 2007 року позов ОСОБА_1 до ТОВ „Техенергоремпостачання", третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором грошової позики, звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті задоволено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 1047 ЦУК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Статтею589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов"язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається з матеріалів справи, 7 липня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ „Техенергоремпостачання" був укладений договір про грошову позику, засвідчений нотаріально приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий №2249. За цим договором відповідач отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200000 грн., які зобов"язався повернути до 8 серпня 2005 року. Також між сторонами 7 липня 2005 року був укладений договір застави товарів в обороті, посвідчений тим же нотаріусом, реєстровий № 2261, який був укладений у забезпечення виконання зобов"язання за договором про грошову позику від 7.07.2005 року. За цим договором відповідач передав ОСОБА_1 відходи вуглезабезпечення, що розташовані в балці, південніше шахти № 30 м. Шахтарська Донецької області у кількості 54830,65 тон, які належать відповідачу на підставі біржового контракту №007 (договір купівлі-продажу) від 21 січня 2005 року. З боку відповідача вказані договори підписала ОСОБА_2, яка на час укладення договорів працювала директором ТОВ „Техенергоремпостачання" і мала на це відповідні повноваження.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, правильно прийшов до висновку, що відповідач не виконав свої зобов"язання за договором позики, укладеним належним чином, а тому має право відповідно до вимог ст. 625 ЦК України вимагати від відповідача відповідати за порушення грошового зобов"язання. З урахуванням вказаного суд стягнув з відповідача не тільки суму боргу, але і суму індексу інфляції за час просрочення у розмірі 23800 грн., суму трьоїх процентів річних за час просрочення у розмірі 6720 грн., суму держмита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. Також суд обгрунтовано на підставі вимог ст. ст. 589-590 ЦК України звернув стягнення на предмет застави.

Висновок суду ґрунтується на доказах, які повно, всебічно і об"єктивно перевірені в судовому засіданні і законні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки

3

досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не має.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Техенергоремпостачання" відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до

Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою

апеляційного суду.