справа № 2-86/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.07.2010  року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим в складі:
головуючого судді                                                                      Гулевича Ю.Г.

при секретарі                                                                                  Кушнеренко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи відділ реєстрації актів цивільного стану м. Сімферополя, Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Ковальчук Т.П про встановлення факту батьківства, внесення змін в актовий запис, встановлення факту ухвалення спадку, визнанні права власності в порядку спадкоємства, визнанні недійсним свідоцтва про право власності, визнанні недійсним договору купівлі-продажу, стягненні суми, зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру

ВСТАНОВИВ:  

     ОСОБА_1 просить встановити факт батьківства ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його сина  позивача  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  внести зміни в актовий запис Палацу новонароджених Сімферопольського міськвиконкому АР Крим № 541 від 21.02.1991р. про народження 10 грудня 1990 р. ОСОБА_1  вказавши, що його батьком є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Сімферополя, росіянин, громадянин України, що проживав в АДРЕСА_1,  встановити факт прийняття  спадку   ОСОБА_1 після смерті батька  ІНФОРМАЦІЯ_3 і його бабки  ОСОБА_6,  визнати недійсним свідоцтво про право на спадок, виданий 11 червня 2003 р. Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою на ім,я ОСОБА_2 після смерті його рідної сестри ОСОБА_6, визнати за  ОСОБА_1  в порядку спадкоємства після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його бабці ОСОБА_6  право власності на квартиру АДРЕСА_1,  визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений  24.09.2003 р. між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_3, засвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ковальчук Т.П. і зареєстрований в реєстрі за №4712, повернути квартиру АДРЕСА_3 з власності ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3 7000 грн.,  отриманих за продану квартиру.

Вимоги мотивовані тим, що в 1988 році ОСОБА_7 вступила у фактичні подружні відносини з ОСОБА_5, 1960 року народження.  ІНФОРМАЦІЯ_12 у них народився син ОСОБА_8. Оскільки шлюб між нею і ОСОБА_5 зареєстрований не був, відомості  про батька дитини в актовий запис про народження були внесені з її слів  як «ОСОБА_9».  Після народження дитини вони продовжували з ОСОБА_5 проживати однією сім'єю і вести сумісне господарство. ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_1 своїм сином. У 1996 році їй довелося виїхати до Росії на заробітки. Син ОСОБА_8 залишився в м. Сімферополі з батьком  ОСОБА_5 і бабусею ОСОБА_6

 10 жовтня 1996р . він, як син ОСОБА_5 і онук  ОСОБА_6, був прописаний в квартирі АДРЕСА_4.  ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер. Після його смерті ОСОБА_1 продовжував проживати в цій же квартирі з бабусею ОСОБА_6, яка оформила над ним опіку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла. Після її смерті ОСОБА_1 продовжував проживати в квартирі АДРЕСА_1, яка належала на праві власності померлої - ОСОБА_6  

Оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_1 ОСОБА_5 батьком  вказаний не був, вона не змогла своєчасно оформити спадкові права сина на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_2К як спадкоємець другої черги отримав на своє ім'я свідоцтво про право на спадок після смерті ОСОБА_6, після чого 24 вересня 2003 р. продав отриману по спадку квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3

Оскільки ОСОБА_5 за життя визнавав своє батьківство по відношенню до ОСОБА_1, то він повинен бути записаний його батьком.  У зв'язку з тим, що син ОСОБА_6 - ОСОБА_5 помер в 1998 р., спадкоємцем першої черги згідно із законом після її смерті є син ОСОБА_5 - ОСОБА_1  

На момент смерті ОСОБА_6 ОСОБА_1 проживав і  був прописаний з нею разом в квартирі АДРЕСА_6, то її фактично прийняв спадкове майно.

Отже, за неповнолітнім ОСОБА_1 повинно бути визнано в порядку спадкоємства право власності на квартиру АДРЕСА_7. Оскільки відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги, він не отримує право спадкоємства після смерті ОСОБА_6, оскільки є спадкоємець першої черги. У зв'язку з цим свідоцтво про право на спадок, виданий на ім,я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6, повинно бути визнано недійсним. Оскільки ОСОБА_2 не придбав права власності на квартиру АДРЕСА_8, він не мав права нею розпоряджатися на свій розсуд. Отже, продавши дану квартиру ОСОБА_3 без згоди її власника ОСОБА_1,  ОСОБА_2 порушив його право власності, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу повинен бути визнаний недійсним.

Відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечує у повному обсязі, у зустрічному позові просить  визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_9, вказані позовні вимоги мотивовані тим, що набуваючи у ОСОБА_2 вказаної квартири, вона не знала і не могла знати про обставини, вказані в позові ОСОБА_1, а отже є добросовісним набувальником і квартира не може бути у неї витребувана. На момент укладення угоди  ОСОБА_2 не був обмежений в своєму праві на розпорядження спірною квартирою і також діяв сумлінно, оскільки квартира не знаходилася під арештом, свідоцтво про право власності на квартиру, видане на   ОСОБА_2 недійсним судом визнано не було і сторонами по операції були виконані всі вимоги, встановлені ст.203 ГК України до її форми і змісту.

ОСОБА_6 в судове засідання 15.07.2010 року не з'явився, належно повідомлявся про час та місце слухання справи, про причини неявки суду не повідомив, у судовому засіданні 14.05.2009 року був присутній  його представник, проти позову ОСОБА_1 заперечував, представив письмовий відгук на позов та просив розглядати позов у його відсутність.  

Представники Відділу реєстрації актів про народження м. Сімферополя та Першої Сімферопольської  державної  нотаріальної  контори  в судове засідання не з'явились, від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

 Приватний нотаріус Ковальчук Т.П. - в судове засідання не з'явилася  про час і місця розгляду справи сповіщена належно і суд вважає можливим розглянути справу у її відсутністі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши сторони, суд вважає позов ОСОБА_1  обгрунтованим і  підлягаючим задоволенню, а позов  ОСОБА_3 не обгрунтованим  і не підлягаючим задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що в 1988 році ОСОБА_7 вступила у фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_5. Дані особи проживали однією сім'єю в м. Сімферополі,  в домоволодінні АДРЕСА_2 і вели сумісне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_1. ОСОБА_5 визнавав своє батьківство відносно даної дитини.  21.02.1991 року народження дитини було зареєстроване в Палаці   новонароджених  Сімферопольського міськвиконкому. При цьому складений актовий запис № 541 про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 в м. Сімферополі. Матер,ю дитини записана ОСОБА_7, а батьком ОСОБА_9, відомості  про батька дитини були внесені до актового запису із слів матери згідно ст.55 КпШС України.  ОСОБА_5 не мав можливості бути присутнім при реєстрації народження дитини і заявити про своє батьківство, оскільки з 20 лютого 1991 р. по 14 грудня 1991 р. знаходився в місцях позбавлення волі, відбуваючи покарання за вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 20 лютого 1991 р.  Після звільнення 14.12.1991р. з місць позбавлення волі ОСОБА_5 знов почав проживати однією сім'єю з ОСОБА_7 і ОСОБА_1, якого визнавав своїм сином.  11.10.1993 р. ОСОБА_5 знов був засуджений Центральним районним судом м. Сімферополя до 3 років 6 місяцям позбавлення волі. По звільненню з місць позбавлення волі ОСОБА_5 10.10.1996 р. зареєструвався  в квартиру АДРЕСА_1 до своєї матери - ОСОБА_10 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8, прізвище якого у Формі № 16 і Формі № 17 помилково була вказана як «ОСОБА_9», а дата народження -«ІНФОРМАЦІЯ_5».  З того часу ОСОБА_1 почав постійно проживати в квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 як його син і з ОСОБА_6 як її онук.  З даної квартири ОСОБА_1 вибував лише тимчасово у зв'язку з проходженням з 1.09.1998 р. лікування і навчання в Алупкинськой республіканській школі-санаторії для дітей з малими і затихаючими формами туберкульозу.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер. Після його смерті неповнолітній ОСОБА_1 продовжував проживати в квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_6, яка рішенням виконавського комітету Сімферопольської міської ради № 1110 від 27 серпня 1999 р. була призначена його опікуном.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11, що була на час реєстрації ОСОБА_1 у квартирі  АДРЕСА_1 паспортистом ЖБК-89, ОСОБА_10  та ОСОБА_13 пояснили,  що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проживали однією сім'єю,  ОСОБА_5  визнавав ОСОБА_1 своїм сином, а  ОСОБА_6 своїм онуком, він проживав у спорній квартирі і ОСОБА_1 фактично прийняв спадок після смерті ОСОБА_6

Також у судовому засіданні були досліджені оригінали рішення виконавчого комітету Сімферопольскої міської ради №1110 від 27.08.1999 року про признячення ОСОБА_6 опікуном на онуком ОСОБА_1 та поквартирної карточки форма №17 на квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до довідки №238 від 13.07.2010 року  ЖБК-89 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований з 10.10.1996 р. у квартирі АДРЕСА_12 з батьком ОСОБА_5І до його смерті у 1998 році, а ділі мешкав з бабцею ОСОБА_6 до її смерті у 2002 році. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що прописувала ОСОБА_1 за заявою його бабусі ОСОБА_6 і вона ж (свідок) виправляла допущену в поквартирной картці описку.

З урахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком  неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим його позовні вимоги   про встановлення факту батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.53 КпШС України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно - квартира АДРЕСА_1  Відповідно до ч.2 ст. 529 ЦК України в редакції 1963р. внуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями згідно із законом, якщо до часу відкриття спадку немає в живих того з батьків, який був би спадкоємцем вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому батьку.  Отже ОСОБА_1, будучи сином ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті бабусі ОСОБА_6

Відповідно до ст. 548 ЦК України в редакції 1963 р. для придбання спадку необхідно, щоб спадкоємець його прийняв.  Згідно ст. 549 ЦК України в редакції 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадок, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття Спадку.

 Після смерті ОСОБА_6 її внук ОСОБА_1 залишився проживати в квартирі АДРЕСА_1, прийнявши таким чином все спадкове майно.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1. про встановлення факту  прийняття спадку після смерті ОСОБА_6 і визнанні за ним в порядку спадкоємства права власності на квартиру АДРЕСА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

 Після смерті ОСОБА_6 її рідний брат ОСОБА_2 звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття  спадку після смерті сестри.  11.06.2003р. Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадок згідно із законом після смерті ОСОБА_6, зареєстроване в реєстрі за № 2-664. Згідно даному свідоцтву спадкове майно складається з квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 530 ЦК України в редакції 1963 р. брати і сестри померлого належать до спадкоємців другої черги і успадковують лише за відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадки. Оскільки після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем першої черги є її внук ОСОБА_1, який фактично прийняв спадок і став власником квартири АДРЕСА_1 в силу ч.2 ст.548 ЦК України в редакції 1963 р., то позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадок згідно із законом, виданого на ім,я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6  також є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

  24.09. 2003 р. ОСОБА_2 продав ОСОБА_14 за 7000 грн. квартиру АДРЕСА_4, що належить йому на підставі свідоцтва про право на спадок згідно із законом після смерті ОСОБА_6 Договір купівлі-продажу був засвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ковальчук Т.П. і зареєстрований в реєстрі за № 4712.

 Відповідно до ст.225 ЦК України в редакції 1963 р. право продажу майна, окрім випадків примусового продажу, належить власникові. Оскільки свідоцтво про право ОСОБА_2 на спадок згідно із законом після смерті ОСОБА_6 є недійсним з моменту його видачі, то ОСОБА_2 не був власником квартири АДРЕСА_1 на момент її продажу ОСОБА_3 і не мав права розпоряджатися даною квартирою.

 Відповідно до ст. 48 ЦК України в редакції 1963 р. недійсна угода, не відповідна вимогам закону, зокрема що ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.  Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 не відповідає вимогам ст.225 ЦК України в редакції 1963 р., оскільки проведено відчуження майна особою,  що не є власником  і порушує майнові права  ОСОБА_1

 Порушене право підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним.

Згідно ч.2 ст. 48 ЦК України в редакції 1963 р. по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане нею по угоді. Оскільки ОСОБА_2 не був власником АДРЕСА_1, дана квартира з власності ОСОБА_3 повинна бути повернена не продавцеві ОСОБА_2, а власникові - ОСОБА_1  З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 повинно бути стягнуто  7000грн., отриманих згідно з угодою за продану квартиру.  

Відповідно до ст. 145 ЦК України якщо майно відшкодувально  придбано у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувальник не знав і не повинен був знати (добросовісний набувальник), то власник має право витребувати це майно від набувальника лише у разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того або іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом крім їх волі.

ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 без відома і згоди її власника ОСОБА_1  Отже, дане майно вибуло з володіння власника ОСОБА_1 крім його волі, а значить, він має право витребувати його у добросовісного набувальника ОСОБА_3 на підставі ст. 145 ЦК України в редакції 1963 р.

При таких обставинах зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Суд  вважає, що срок давності для звернення до суду з первісним позовом ОСОБА_7 не пропущений, оскільки  вона вважала що син ОСОБА_1 прийняв спадок і звернулась з позовом у серпні 2003 року, коли їй стало відомо про те, щоОСОБА_6 отримав свідоцтво про право на спадок.

Витрати у справі проводилися матерью позивача ОСОБА_1, що представляла його інтереси до повноліття. ОСОБА_1 і його представник  в уточненому позові і в судовому засіданні не просили стягнути судові витрати.

     Керуючись  ст.53 КпШС Украины, ст. 48,145,225,529,530,548,549 ЦК Украины в редакції 1963 р.,   ст.ст. 5,10,11,209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт визнання батьківства  ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внести зміни в актовий запис Палацу новонароджених Сімферопольського міськвиконкому АР Крим № 541 від 21.02.1991р. про народження 10 грудня 1990р. ОСОБА_1, вказавши, що його батьком є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Сімферополя, росіянин, громадянин України, що проживав в АДРЕСА_1

Встановити факт прийняття спадку неповнолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його бабці ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, право власності на квартиру АДРЕСА_15 в порядку спадкоємства після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його бабці - ОСОБА_6.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадок згідно із законом на квартиру АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 11 червня 2003 р. Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 у спадковій справі № 359/2002 і зареєстроване в реєстрі за №2-664.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 вересня 2003 р. між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_3 засвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ковальчук Т.П. і зареєстрований в реєстрі за № 4712.

Повернути квартиру АДРЕСА_1 з власності ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7000гр, отриманих за продану квартиру.

У зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судебний збір в дохід держави 3 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                 Суддя