АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-251/07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 307 ч. 2 ТЕРЕЩЕНКО Н.1.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
КЕКУХ В.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"3"квітня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА А.М.
суддів КЕКУХ В.Ф., ЄВТУШЕНКА В.Г.
за участю прокурора ДЕМИДЕНКО С.А.
адвоката ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 та доповненні до неї на вирок Ватутінського міського суду від 22 грудня 2006 p., яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судима, -
засуджена за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна, яке є її власністю.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання суд частково приєднав нсвідбуту частину покарання за вироком цього ж суду від 28.04.2004 р. у вигляді 4 років позбавлення волі і визначив їй остаточне покарання - 5 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією Уа частини майна, яке є її власністю.
Стягнуто із засудженої за проведення експертиз судових витрат на загальну суму 150 грн. 24 коп.
Вирішено питання про долю речових доказів по справі.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винною в тому, що вона 14.02.2006 р. близько 12 години, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, за проханням ОСОБА_3 дала останній, тобто, незаконно, безоплатно збула З таблетки «Сибазону», що містять в своєму складі психотропну речовину - «діазепам», загальна вага якої склала 0,015 грама.
Вона ж повторно, цього ж дня близько 12 години 20 хвилин за проханням ОСОБА_4 дала останньому безоплатно 4 таблетки «Сибазону», де загальна вага діазепаму склала 0.020 грама.
Відповідно 14.02.2006 р. о 14 годині 45 хв. та 15.02.2006 р. о 9 годині 50 хв. у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у Ватутінському MB міліції вказані таблетки вилучені та добровільно видані (ОСОБА_5).
2
В апеляції засуджена ОСОБА_2 посилається на, незаконність вироку суду із-за штучного створення кримінальної справи щодо неї, вказує, шо злочину вона не вчиняла за зазначеною у справі адресою т. я. в м. Ватутіне такої адреси взагалі немає, посилається на порушення її права на захист в ході розслідування справи із-за тяжкого стану здоров'я, пов'язаного з нервовим психічним розладом наявності ІІ групи інвалідності. Маючи слабкий зір, їй не надали змоги користуватись окулярами, через що вона підписувала документи, не читаючи їх. При цьому захисником вона не була забезпечена.
Також зосереджує увагу на те, що вона із-за наявності психічної хвороби змушена була вживати «Сибазон», ОСОБА_4 і ОСОБА_3 викрали в неї ці таблетки та гроші і щоб уникнути відповідальності, не вжили психотропну речовину, а добровільно видали її міліції.
Вказує і на порушення правил підсудності розгляду справи т. я., на її думку, злочин, що інкримінується, міг вчинюватись по місцю проживання наркоманів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - в АДРЕСА_2.
Апелянт просить скасувати вирок, спрямувати справу на додаткове розслідування, провести щодо неї судово-медичну та психіатричну експертизи, з'ясувати станом на 14.02.2006 р. наявність на банківському рахунку «Київська Русь» її та сина ОСОБА_6 грошових коштів, вияснити спосіб життя ОСОБА_4 і ОСОБА_3, на які кошти вони живуть, а також факт оббріхування її ОСОБА_4 під тиском міліції із-за наявності щодо нього кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність задоволення апеляції, засуджену, яка її підтримала, захисника ОСОБА_1, перевіривши справу, обміркувавши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого.
Виходячи з вимог ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд оцінює наявні докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та керуючись законом.
Проте, вирок суду щодо ОСОБА_2 постановлений в порушення вимог закону -при однобічному підході суду до дослідження та оцінки доказів по справі.
Протиріччя, що маються в справі, залишились не усунутими.
Так, в матеріалах справи міститься ряд даних по проведенню хімічних експертиз та висновків по них(а. с 30-39, 66-68 т. 1), де фігурують дані, що при розкритті пакетів, спрямованих на експертизу, знаходились контурні чарункові упаковки пігулок з написом «Сибазон 0,0005 гр.»
В той же час незрозуміле посилання у висновках, де вказано, що «згідно літературних даних та напису на чарункових упаковках кількість «діазепаму» в кожній таблетці «Сибазону» складає 0,005 гр.». Яким чином в таблетці з меншою вагою може міститись складова частина «діазепаму» з більшою вагою, судом не досліджено.
З протоколу особистого огляду ОСОБА_2 від 14.02.2006 р. видно, що у неї вилучені упаковки «Сибазону» з вагою кожної таблетки 0,005 гр.
В той же час, різну вагу таблеток «Сибазону» вказано в.о. начальника СВ Ватутінського MB Кругляк В.О. в протоколі огляду речових доказів від 25.02.2006 р. «Сибазон 0,0005 гр.», а у постанові від 25.02.2006 р. про приєднання цих речових доказів до справи - «Сибазон 0,005 гр.».
Дані протиріччя залишилися судом не усунутими. Усуненні їх необхідне для можливої правильної кваліфікації дій.
Крім того, ні органом досудового слідства, ні судом не дана юридична оцінка факту зберігання ОСОБА_2 і вилучення в неї особисто 31 таблетку «Сибазону» із загальною вагою «діазепаму» 0,155 гр.
Як вбачається з вироку суду, показань ОСОБА_3 та ОСОБА_4(т. 1 а. с. 54-55), безоплатна передача їм відповідно 3 і 4 таблеток «Сибазону» відбулась 14.02.2006 р. практично одно-моментно після вживання спиртного в будинку ОСОБА_3.
3
Більше того, у вироку зазначено, що останні схилили ОСОБА_2 до придбання «Сибазону», тобто, до вчинення злочину. Це є фактично підбурюванням до вчинення злочину(ст. 27 п. 4 КК).
За таких обставин сформульоване судом обвинувачення та кваліфікація дій ОСОБА_2 є сумнівними.
Недостатньо перевіреною залишалась і версія ОСОБА_2 про причетність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до викрадення у неї таблеток «Сибазону».
Колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість відмови в задоволенні клопотання захисника щодо призначення судово-психіатричної експертизи засудженій.
Між тим, її поведінка в ході досудового слідства, пов'язана з відмовою від давання показань, той факт, що вона відмовлялась від захисника, обставини, пов'язані з неможливістю етапування її з Катеринопільського ШС через неадекватну поведінку до слідчого ізолятора, знаходження на обліку у лікаря-психіатра, наявність інвалідності II групи безстроково за діагнозом: торсіонна дистонія, протре-дієтна течія, генералізована форма, гіперкінетичний та судорожний синдром, - давали підстави сумніватись в психічній повноцінності засудженої і встановити, чи розуміла вона характер своїх дій, які є кримінально-каральними, чи була осудною тощо.
Також суд не звернув увагу і на те, що в справі мається не скасована постанова слідчого Радченка В.В. від 14.04.2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та інших осіб за відсутністю в їх діях складу злочину по епізодах, за які вона в послідуючому була засуджена.
Дана постанова фактично перешкоджала подальшому руху справи.
Окрім того, сумнівною є, виходячи з вироку суду, і постанова дільничного інспектора міліції від 16.10.2006 р. про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будь-якого складу злочину.
Разом з тим, із змісту цієї постанови та довідок, які надані захистом, вбачається, що інкримінований ОСОБА_2 злочин, за який її засуджено, мав місце в АДРЕСА_2.
В той же час, у вироку значиться, що злочин нею скоєно в АДРЕСА_1. Таким чином ні досудовим слідством, ні судом не встановлено місце вчинення злочину.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду є юридично неспроможним і суду необхідно було при такому цілому ряду протиріч, які неможливо було усунути в судовому засіданні, спрямовувати справу на додаткове розслідування, а не постановлювати судове рішення, тобто, вирок по справі.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Ватутінського міського суду від 22 грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Справу направити Звенигородському міжрайонному прокурору через суд 1 інстанції для проведення додаткового розслідування і усунення переліку недоліків, відмічених в мотивувальній частині ухвали.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити на підписку про невиїзд, з-під варти її звільнити негайно.