АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц– 3764/2010                                                   Головуючий по 1 інстанції

 -  Шарко О.П.

Категорія- 48 Доповідач в апеляційній

                  інстанції Міщенко С.В.

РІШЕННЯ

І м е н е м  У к р а ї н и

30 червня 2010  року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого  Храпка В.Д.

суддів  Міщенка С.В., Бондаренка С.І.,

при секретарі ІІскрі І.Б.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу  ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського   районного  суду    від  18 травня 2010 року  по справі за позовом ОСОБА_6 до  ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів ,-        

в с т а н о в и л а :

У березні 2010 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини .

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що відповідно до рішення Катеринопільського районного суду по справі №2-132 2007 року вирішено зменшити розмір аліментів з ОСОБА_7 за постановою Катеринопільського районного суду від 19 вересня 2003 року на користь ОСОБА_6 на утримання дитини ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1. і визначити йому виплату їх у твердій грошовій сумі в розмірі 100грн.

Згідно п.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Зважаючи на підвищення вартості життя, ту обставину, що дитина знаходиться на повному її утриманні, вихованням якої займається лише вона, вважає, що розмір аліментів належить збільшити до 500грн. Під час  судового розгляду позивач доповнила свої вимоги та просила також змінити розмір і порядок сплати аліментів відповідачем та стягнути з нього на її користь аліменти в частці від його доходів, присудивши до стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі ј частину всіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і дану зміну було прийнято судом .

          Рішенням Катеринопільського районного суду    від 18 травня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволений частково, збільшено розмір аліментів та визначено до стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 200грн. на утримання дитини ОСОБА_8 щомісячно.

ОСОБА_6 на дане рішення подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_7 на її користь аліменти  на утримання сина   в розмірі ј частину всіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача,   вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції зміні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Катеринопільського районного суду по справі №2-132 2007 року було вирішено зменшити розмір аліментів з ОСОБА_7 за постановою Катеринопільського районного суду від 19 вересня 2003 року на користь ОСОБА_6 на утримання дитини ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1. і визначити йому їх виплату у твердій грошовій сумі в розмірі 100грн.

          Ст.8 та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень  життя достатній для її фізичного , інтелектуального, культурного , духовного і соціального розвитку, який мають забезпечити їй батьки.  Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років   на період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року  в розмірі 917 грн., який зобов’язані забезпечити батьки ОСОБА_8. Як було встановлено судом останній проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, а відповідач сплачує аліменти в розмірі лише 100грн., який не може  забезпечити рівень  життя достатній для   фізичного , інтелектуального, культурного , духовного і соціального розвитку дитини . Тому у суду були всі підстави для збільшення розміру аліментів, що підлягають до стягнення з ОСОБА_7, оскільки ч.2 ст.184 СК України передбачає можливість індексації розміру аліментів, що стягуються у твердій грошовій сумі.

Але розглядаючи дану справу , суд не врахував , що           відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі лише , якщо платник аліментів має нерегульований, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обстави, що мають значення. А із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 протягом 2006-2009 років систематично змінював місця роботи, звільняючись з власної ініціативи та тривалий час отримуючи допомогу по безробіттю, а на  час розгляду справи безпричинно ніде не працював та на обліку як безробітний не перебував, хоча даних про те, що він не міг працювати за станом здоров’я чи з інших причин не надав. Що дає суду підстави для заключення про можливість отримання ним коштів для існування з джерел, які він приховує з метою сплати аліментів в розмірі, що менший за встановлений ч.2 ст.182 СК України розмірі  .

Тому за таких обставин розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини  має визначатися відповідно до ст.  183 СК України,  тобто в розмірі ј частини всіх видів заробітку /доходу/  відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що забезпечить право дитини на достатній рівень життя і унеможливить дії відповідача по мінімізації його реальних доходів з метою уникнення від обов’язку по утриманню сина в межах розміру, що встановлений законом.

                Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині розміру та порядку стягнутих з ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітнього сина,  рішення Монастирищенського  районного  суду    від  05 травня 2010 року в цій частині підлягає зміні , а апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню  ,а її позовні вимоги   задоволенню.

              Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів; -

                                                         в и р і ш и л а  :

              Апеляційну  скаргу ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського   районного  суду    від  18 травня 2010 року  -  задовольнити частково.

             Рішення   Катеринопільського   районного  суду    від  18 травня 2010 року  по справі за позовом ОСОБА_6 до  ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів – змінити.

             Позовні вимоги ОСОБА_9 задовольнити  .

              Стягувати з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі ј частини всіх видів заробітку /доходу/ але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 26 березня 2010 року і до повноліття дитини.

              В решті  рішення залишити без змін.

              Рішення   набирає чинності   з моменту проголошення та   може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.

          Головуючий                       /підпис/          

          Судді                   /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                                С.В. Міщенко