АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді Бєлан Н.О.
Суддів – Балацької Г.О., Матієк Т.В.
за участю прокурора Галімуліна В.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_1, подана у порядку, передбаченому ст.236 КПК України, залишена без розгляду
За змістом скарги, ОСОБА_1, діючи на підставі доручення від сина -ОСОБА_2, засудженого вироком Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2004 року за ст.ст.109 ч.3, 258 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі, оскаржує рішення Генеральної прокуратури України від 1 березня 2010 року, яким на запит прокуратури Російської Федерації відповідно до Європейської Конвенції про видачу правопорушників від 1957 року та Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 1993 року продовжений строк до 25 травня 2010 року на тимчасову видачу останнього цій державі за умови своєчасного його повернення на територію України для подальшого відбування покарання.
Посилаючись на те, що 7 грудня 2009 року її сину було остаточно пред’явлено звинувачення і з 17 лютого 2010 року справа перебуває у Гагарінському суді, ОСОБА_1 вважає відсутніми підстави для його екстрадиції, а тому прийняте рішення Генеральної прокуратури України про продовження строків його тимчасової видачі є незаконним.
Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд у постанові зазначив, що скарги такого характеру в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, крім того, у кримінальному процесі, вона не може бути законним представником ОСОБА_2 і не є його захисником.
Справа № 11-а-1341. Категорія ст.236 КПК України
Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_3 Доповідач – Бєлан Н.О.
В апеляції ОСОБА_1 порушила питання про скасування постанови як незаконної та проведення апеляційного розгляду її скарги з ухваленням рішення про зупинення виконання вказаного рішення Генеральної прокуратури України від 1 березня 2010 року про продовження строку екстрадиції ОСОБА_1
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, на думку якого скаржнику належить відмовити у прийнятті апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляції, судова колегія не вбачає підстав для відкриття апеляційного провадження.
Як убачається з матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України було розглянуто клопотання Генеральної Прокуратури Росії від 16 січня 2009 року про тимчасову екстрадицію ОСОБА_2, громадянина Росії, який обвинувачується у бандитизмі та вчиненні розбою при обтяжуючих обставинах.
Після проведення екстрадиційної перевірки обставин, які б перешкоджали тимчасовій видачі ОСОБА_2, не встановлено і рішення про тимчасову його екстрадицію, а в подальшому й продовження строків, вирішувалося на підставі зазначених міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства України, і якими не встановлюються норми про можливість оскарження відповідного рішення.
Між тим, у порядку, передбаченому ст.236 КПК України, можуть бути оскаржені дії прокурора тільки при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі.
Отже, висновок суду щодо неможливості перевірки вимог, зазначених у скарзі ОСОБА_1, є відповідним чинному на час її розгляду кримінально-процесуальному закону.
Згідно до вимог ст.ст.347 та 348 КПК України апеляція може бути подана на постанову місцевого суду у випадках, передбачених законом.
Тому у такому випадку постанова не може бути оскаржена до апеляційного суду, а тому згідно до частини першої ст.359 КПК України скаржнику належить відмовити в прийнятті апеляції.
Керуючись ст.ст.359 ч.1, 382 КПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті апеляції на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року.
Головуючий:
Судді: