АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–4413/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 - Мунько Б.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Міщенка С.В., Бондаренка С.І.
при секретарі Шульзі Я.В., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на рішення Черкаського районного Черкаської області від 04 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про поновлення строку звернення до суду, перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про поновлення строку звернення до суду, перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги позивачі мотивували тим, що вони в період з 22 червня 1941 по вересень 1945 року не набули повноліття і були дітьми, , відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дітьми війни і згідно ст. 6 даного Закону їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просять визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги їм у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити кожному нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2009 роки в сумі 5087,10 грн. Зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Черкаському у районі щодо нездійснення нарахування та виплати позивачам щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 21 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Черкаському районі провести перерахунок пенсії з врахуванням її підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком станом на відповідний період ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 21 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року і здійснювати її подальшу виплату у розмірі , передбаченому законом «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції до внесення змін Законом України №107-VІ від 28 грудня 2007 року) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 21 грудня 2008 року.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, управління Пенсійного фонду в Черкаському районі , у встановлені строки оскаржило її, та просить скасувати постанову Черкаського районного суду від 04 лютого 2010 року і прийняти нову постанову суду, відмовивши позивачам у задоволенні їх позовних вимог , оскільки їм не було в повній мірі здійснено доплати як дітям війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування і виплати даного підвищення до пенсії , а саме вирішення спору наперед є незаконним.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи , судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається , що позивачі , відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , мають статус дітей війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , якими передбачалося, що дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни , - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином з 22.05.2008 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
А тому суд у цій частині ,ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів, з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи – суд не вбачає.
Разом з тим, судом , при вирішенні даного спору, було безпідставно зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області здійснювати її подальшу виплату у розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , оскільки згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. А отже законом визначено, що предметом позовних вимог можуть бути вже вчинені дії і судовий захист можливий лише від дій чи бездіяльності , що вже настали, а не можуть настати в майбутньому. До того ж, суд не може наперед визначити порядок та розмір нарахування і виплати пенсії відповідачу, поскільки це не належить до його компетенції , а є виключною прерогативою законодавчої та виконавчої гілок влади. Тому , з названих підстав рішення суду в цій частині підлягає до зміни.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в зазначеній частині рішення суду є суттєвими і постанова підлягає зміні шляхом виключення даного зобов’язання з її резолютивної частини .
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі на постанову Черкаського районного суду від 04 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про поновлення строку звернення до суду, перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Постанову Черкаського районного суду від 04 лютого 2010 року - змінити.
Виключити з постанови суду від 04 лютого 2010 року покладення зобов’язання на управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі здійснювати подальшу виплату пенсії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в повному розмірі , передбаченому указаним законом та чинним законодавством.
В іншій частині постанову Черкаського районного суду від 04 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя С.В.Міщенко