АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4312/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 Матвієнко М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Міщенка С.В., Бондаренка С.І.
при секретарі Шульзі Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі на постанову Золотоніського міськрайонного суду від 13 січня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6. звернулася до Золотоніського міськрайонного суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить визнати відмову відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2007-2008 роки в сумі 2653грн. 70коп.
Суд розглянув даний позов і для повного захисту права позивача на отримання соцдопомоги за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року, вийшовши за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст.11 КАС України, постановою від 13 січня 2010 року задоволив його частково.
Визнав дії управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо відмови у виплаті ОСОБА_6 щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 08 по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року включно - протиправною.
Зобов’язав управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 03 по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з урахуванням проведених за цей період виплат.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі у встановлені строки оскаржило її, та просить скасувати постанову Золотоніського міськрайонного суду від 13 січня 2010 року і прийняти нову постанову суду, відмовивши позивачці у задоволенні її позовних вимог , оскільки позивачці не було в повній мірі здійснено доплати як дитині війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування і виплати даного підвищення до пенсії.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи , судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається , що позивач , відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , є дитиною війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , якими передбачалося, що дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни , яка була встановлена в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином з 22.05.2008 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Також у 2009 році жодних змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилося його дія не призупинялася, а тому й протягом 2009 року відповідач був зобов’язаний здійснювати вказані виплати позивачу. Тому суд першої інстанції для повного захисту права позивача на отримання соцдопомоги як дитина війни за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року, правомірно вийшов за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст.11 КАС України та визнав дії відповідача по невиплаті цих коштів протягом і 2009 року неправомірними, зобов’язавши управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі нарахувати і сплатити їх позивачу.
А отже, суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача з додержанням норм матеріального та процесуального права .
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
При вказаних обставинах колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі на постанову Золотоніського міськрайонного суду від 13 січня 2010 року - відхилити.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду від 13 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи
Згідно з оригіналом
Суддя С.В.Міщенко