АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–4046/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 Мунько Б.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпко В.Д.,
суддів Міщенко С.В.В, Бондаренка С.І.,
при секретарі Іскра І.Б., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на рішення Черкаського районного Черкаської області від 24 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 30.11.2009р. звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності .
Підставою для позову позивач вважає відмову відповідача в перерахунку розміру його пенсії у відповідності до ст. ст.50 та 54 Закону України № 796-Х11 та те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, та інвалідом третьої групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон України № 796-Х11) , отримує державну та додаткову пенсії, розмір яких не відповідає розміру, встановленому ст.ст.50, 54 Закону України № 796-Х11. Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, але позитивної відповіді не отримав. Тому просив визнати відмову відповідача в проведенні перерахунку виплачуваної йому державної та додаткової пенсії неправомірною та зобов’язати його усунути порушення його прав шляхом проведення відповідних перерахунків та з дня постановлення судового рішення в подальшому нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсію позивачу ОСОБА_6 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області в проведенні перерахунку державної та додаткової пенсії, виплата якої передбачена ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосовно ОСОБА_6 , неправомірною.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області провести перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_6 та в подальшому нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії у відповідності ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523 , застосувавши при її обрахунку розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі України про Державний бюджет України на відповідні роки , із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, починаючи з 30.11.2008 роки.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду про часткове задоволення позову , управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі, у встановлені строки подало заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить вищевказану постанову суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні зазначеного позову, оскільки позивачу було здійснено виплату чорнобильської пенсії в межах державного бюджетного фінансування і діючих підзаконних актів.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга на постанову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області.Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв’язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту - суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві , застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в їх попередній редакції.
А посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України- є безпідставними , оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком. Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір,- немає. Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». А отже суд вірно встановив, що права позивача були порушені діями управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі по неповній виплаті йому належної пенсії як інваліду – чорнобильцю, в межах річного строку з дні його звернення до суду.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
У задоволенні апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі на постанову Черкаського районного суду від 24 лютого 2009 року - відмовити.
Постанову Черкаського районного суду від 24 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя С .В. Міщенко