Копія:

Справа № 2"А"-112-07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

26 березня 2007 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Михайленко В.Г. при секретарі    Щербакової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3024 міста Умані про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду посилаючись на те, що він з 1999р. на день розгляду справи проходить військову службу в в/ч А-3024 і згідно діючого законодавства військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію, а згідно ч.4 ст.9 порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.

На вимогу вищезгаданих законів, з метою раціонального забезпечення військовослужбовців продовольством, Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №316 від 12.03.1996 року „Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року №316 до 10.03.2000 року він забезпечувався продовольчим пайком по нормі №7 (згідно посади), а з 11.03.2000 року Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних" від 17.02.2000 року, була припинена дія ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошової компенсації.

Вказаний пункт не відміняє ч.І ст.9 даного Закону, який гарантує матеріальне, продовольче і інші види забезпечення військовослужбовцям. Поскільки дія норми №7 постанови Кабінету Міністрів України припинена, його повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. Оскільки якнайменшу вартість цих всіх норм продовольчого забезпечення має норма №1 (загальновійськова), то його повинні були забезпечувати саме за заною нормою. Згідно ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України" в редакції від 05.10.2000 року вказано, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених

2

в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансової, речової, продовольчої і інших видів забезпечення, що в черговий раз підтверджує його гарантоване державою право на забезпечення позивача продовольством.

На виконання вимог ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України" постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 були затверджені норми харчування військовослужбовців і інших військових формувань.

Вважає, що порушено його гарантоване державою право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого у військовій частині утворилася заборгованість перед ним в сумі 28631 грн. 88 коп. з урахуванням компенсації втрати частини змісту через порушення терміну виплати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов визнав повністю, підтвердив факт заборгованості по грошовій компенсації за продовольче забезпечення.

Позовні вимоги підтверджуються розрахунком компенсації за продовольче забезпечення ОСОБА_1 від 12.03.07р. за вих. 687, а тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Від стягнення судових витрат з відповідача позивач відмовився.

Керуючись ч.2 ст.17 Конституції України, ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України" постановою Кабінету  Міністрів  України  №316  від  12.03.1996р.,  Постановою Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2002р., ст.ст.б, 10, 11, 17. 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з військової частини А-3024 м.Умані компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 28631 грн. 88 коп. на користь ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий /підпис/  

Копія вірна: суддя                  секретар