АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–2874/2010 Головуючий по 1 інстанції
- Бурлака О.В.
Категорія- 48 Доповідач в апеляційній
інстанції Міщенко С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Міщенка С.В., Бондаренка С.І.,
при секретарі Іскрі І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду від 13.04.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на дружину ,-
в с т а н о в и л а :
06 листопада 2009року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на дружину.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 28 липня 1990 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 На даний час вона є інвалідом 3-ї групи, знаходиться на постійній медикаментозній підтримці і підтримання її здоров’я в належному стані потребує матеріальних витрат.
Від даного шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_9, що навчається в Медичному інституті Української асоціації народної медицини , який не має можливості у зв’язку з цим надавати їй матеріальну допомогу, та неповнолітню дочку ОСОБА_8. Обоє дітей проживають з нею на і перебувають на її утриманні і у зв’язку з цим наадавати їй матеріальну допомогу не можуть. Не може вона отримати матеріальної допомоги і від своєї матері, оскільки остання також є інвалідом і такої допомоги їй надати не може.
Відповідач ОСОБА_7 не є звільненим від свого обов’язку утримувати свою дружину. Але згоди між нею та чоловіком про сплату аліментів на її утримання не досягнуто. Хоча відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров’я, працює директором приватного підприємвсва «Канівавтотранс» та є фізичною особою-підприємцем з прибутковим видом діяльності. А спільне нажите майно подружжя, яке приносить дохід віл користування ним, знаходиться у його розпорядженні за спільною згодою. Вона ж особистим майном не володіє. У зв’язку з чим є підстави для стягнення з ОСОБА_7 на її користь аліменти на її утримання в розмірі1500грн.
Рішенням Канівського міськрайонного суду від 13.04.2010 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду , ОСОБА_6 оскаржила його , і в апеляційній скарзі від 12.05.2010 року просить рішення скасувати та постановити нове рішення , яким стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дружини у твердій грошовій формі по 1500грн. щомісячно, починаючи з 05 листопада 2009р. довічно. При цьому вона посилається на те, що дане рішення є несправедливим, при його постановленні судом невірно застосовані норми матеріального права, зокрема в частині визначення і оцінки розміру доходів відповідача , хоча згідно довідки Канівської ОДПІ дохід ОСОБА_7 за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року становив 27268грн., а дохід останнього в 2009 році становив 471120грн. Отже відповідач має змогу сплачувати аліменти на її утримання і вони з нього мають бути стягнуті в розмірі, що нею визначений.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а позовні вимоги до часткового задволення з наступних підстав.
Виносячи зазначене рішення , суд першої інстанції обґрунтовував його тим, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти позивачці по тій причині, що має недостатні доходи та несе додаткові витрати пов’язані з утриманням неповнолітньої дочки ОСОБА_8, на яку сплачує аліменти в розмірі прожиткового мінімуму, оплачує навчання старшого сина у ВИШі. Але з такими висновками погодитися не можна, поскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з позивачкою, ухиляється від матеріальної підтримки дружини, не зважаючи на те, що вона будучи інвалідом 3-ї групи , у зв’язку з онкозахворюванням , потребує такої підтримки, а ст.75 СК України передбачає наявність у позивачки права на таку підтримку та зобов’язує відповідача надавати її. При цьому суд виходить з того, що ОСОБА_7 може надавати таку підтримку, враховуючи ту обставину, що він є працездатним , працює директором прибуткового підприємства , зареєстрований як приватний підприємець та має достатній і стабільний дохід. А зокрема має у власності вісім одиниць автотранспорту, згідно довідки Канівської ОДПІ лише протягом 2009 року як приватний підприємець отримав дохід 471 120грн. , а за січень-березень 2010 року він отримав дохід в сумі 27268грн. Посилання ж суду на наявність валових витрат у зв’язку з його діяльністю є не досить обгрутованими, оскільки відповідач не підтвердив їх документально. Крім того він отримує заробітну плату в ПП «Канівавтотранс», розмір якої відповідає прожитковому мінімуму. Натомість ОСОБА_11 отримує лише пенсію по інвалідності , середній розмір якої становить лише 735,87грн. і потребує регулярних витрат на лікування як онкохвора, не маючи змоги працювати за станом здоров’я. А тому за таких обставин належить стягнути з відповідача аліменти на утримання непрацездатної дружини з дня її звернення з позовом до суду і до поновлення працездатності, визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі. При цьому , враховуючи, що позивач отримує пенсію, а також зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_7 несе витати на утримання своїх дітей , то розмір цих аліментів належить визначити в межах однієї тисячі гивень, відмовивши позивачу в повному задоволенні її вимоги про стягнення аліментів в сумі 1500грн.
Відповідно до ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тому судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими, а суд не правильно застосував норму матеріального права в частині наявності підстав у позивачки для отримання матеріальної допомоги від чоловіка у зв’язку з її інвалідністю. У зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачки .
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, на підставі ст..75, 77-80 СК України колегія суддів , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково .
Рішення Канівського міськрайонного суду від 13.04.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на дружину - скасувати та постановити нове рішення.
Позов ОСОБА_6 задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь непрацездатної дружини ОСОБА_6 аліменти на її утримання в розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень щомісячно з 06.11.2009 року протягом строку
інвалідності позивача.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя С.В. Міщенко