АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц- 3674 / 10 .                                           Категорія ЦП: 57.

Головуючий у першій інстанції – Фабіжевський С.А..                          

Доповідач - Плавич Н.Д.                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня    2010 року                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Плавич Н.Д.  

суддів – Галушко Л.А., Левенця Б.Б.

при секретарі  –  Котовій Д.Г.

у присутності  ОСОБА_2,  

у відкритому судовому засіданні розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2010р. по справі за позовом ОСОБА_3   до   ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку в загальному майні подружжя,  

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006р. позивач ОСОБА_3 звернулася до відповідача ОСОБА_2 з позовом про стягнення грошової компенсації за  частку в загальному майні подружжя.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що вони з відповідачем знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 31.12.1993р. по 06.05.2000р., за час перебування в зареєстрованому шлюбі поряд з іншим майном подружжя разом з гр.. ОСОБА_4 створили ТОВ “ Гранит”. Між подружжям було вирішено, що учасником ТОВ буде ОСОБА_2, але долі кожного з подружжя в ТОВ будуть рівні.

Позивач стверджує, що після припинення сімейних стосунків відповідач по домовленості з другим учасником ТОВ 20.12.1999р. оформив узгодження щодо зміни розміру долей: ОСОБА_4 59/100, ОСОБА_2 41/100.,  в подальшому відповідач продав  належну йому на праві власності частину нежитлових приміщень. 10.01.2002р. ТОВ ”Гранит” за сумісним рішення його учасників припинило свою діяльність і було виключено з Єдиного державного реєстру.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за її долю  в загальному майні подружжя  ТОВ “Гранит” , що за доводами позивача складає суму 30699грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням суду від 18.01.2010р. в позові відмовлено(а.с.60).

В апеляційній скарзі позивач просить про скасування рішення суду, прийняття нового рішення про задоволення її позову в повному обсягу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В апеляційний суд позивач не з’явилася, сповіщена про день і час розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомлення, яке приєднано до матеріалів справи.

Відповідач просить апеляційну скаргу відхилити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача, заперечення відповідача на апеляційну скаргу, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовивши позивачу у позові, суд 1 інстанції посилався на дві підстави, за пропуском строку звернення до суду за захистом своїх прав  і по суті, з посиланням на те, що  майно приватного підприємства, або фізичної особи - підприємця  не є спільною сумісною власністю подружжя, інший із подружжя має право на частку одержаних доходів від діяльності.

Колегія з вказаним висновком суду не погоджується.

Пропуск строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у позові.

При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права. При обґрунтованості вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду суд поновлює пропущений строк на звернення і вирішує його по суті.

При пропуску строку без поважних причин,  суд у рішенні наводить мотиви, чому він вважає неможливим його поновити, та зазначає, що відмовляє в позові саме з цих підстав, не аналізуючи в рішенні обґрунтованості вимог по суті.

В ході розгляду справи суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог позивача. Пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. “ Про практику застосування судами законодавства, при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” роз’яснюється, що відповідно до положень ст.57,61 СК, ст. 52 ЦК  майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов правильного висновку про відмову по суті в позові ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку в загальному майні подружжя.

Оскільки колегія дійшла висновоку про відмову в позові по суті, по справі у відповідності з вимогами ст. 314 ч2 ЦПК України постановляється нове рішення.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п3,316,317,319 ЦПК України, судова  колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2010р. по справі за позовом ОСОБА_3   до   ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку в загальному майні подружжя скасувати, постановити нове рішення.

В позові ОСОБА_3   до   ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку в загальному майні подружжя - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців через суд касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області:                         Плавич Н.Д.

                                                                                                   Галушко Л.А.

                                                                                                   Левенець Б.Б.