Справа № 2–295/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

9 березня 2010 року                               Немирівський районний суд                                                 Вінницької області                                                         в складі головуючого:                                 судді  Підлипняка М.Д.            

    при секретарі                                 Путій З.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Немирів

цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про  визнання права власності на  майно,  -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулася до суду з позовною заявою,  в якій вказує,  що  на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом її належить житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1. Земельна ділянка площею 0.0901 га. на якій знаходиться будинок є її приватною власністю та призначена для обслуговування житлового будинку. Під час проведення капітального ремонту будинку у неї виникла необхідність переобладнати коридор в житлову кімнату, в зв»язку з чим змінилась житлова площа будинку з 47,83 кв.м. на 51,4 кв.м., а також було побудовано сарай, погріб, вбиральню. Так як оформлення дозволів та технічної документації на добудову потребувало значних фінансових затрат та часу, то будівництво і перебудову вона здійснила самочинно, без отримання відповідних дозволів та розробки проектно- кошторисної документації. Через відсутність необхідних документів вона не має можливості отримати свідоцтво про право приватної власності на будівлі та провести відповідну державну реєстрацію права власності. Тому звернулася в суд з цією позовною заявою, в якій просить визнати за нею  право власності на самочинно побудовані : сарай літ. «В», погріб літ. В/під», вбиральню літ. «Т» та самочинно переобладнаний коридор в житлову кімнату, в зв»язку з чим житлова площа з 47,83 кв.м. змінена на 51,4 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

    Представник позивача ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити, з мотивів викладених в позовній заяві.

    Представник відповідача Подзігун Є.П. в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала стосовно їх задоволення.

    Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до частини 4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому статтею 174 цього ж Кодексу. Згідно з частиною 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Матеріали справи свідчать про те,  що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

     Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.1996 року видно, що позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 9). Земельна ділянка площею 0.0901 га. на якій знаходиться будинок є  приватною власністю позивачки та призначена для обслуговування житлового будинку (а.с.12). Під час проведення капітального ремонту будинку у позивачки виникла необхідність переобладнати коридор в житлову кімнату, в зв»язку з чим змінилась житлова площа будинку з 47,83 кв.м. на 51,4 кв.м., а також було побудовано сарай, погріб, вбиральню. Так як оформлення дозволів та технічної документації на добудову потребувало значних фінансових затрат та часу, то будівництво і перебудову позивачка здійснила самочинно, без отримання відповідних дозволів та розробки проектно - кошторисної документації.     Згідно висновку спеціаліста № 9 від 26.02.2010 року, виданого ТОВ «Подільський експертний центр» при переплануванні приміщення коридору в  житлову кімнату та при самочинному будівництві сарая літ. «В», погріб літ. В/під», вбиральні літ. «Т» за адресою АДРЕСА_1 порушень не виявлено, будівельні роботи виконано з дотриманням будівельних, протипожежних та санітарно – технічних вимог. Станом на 26.02.20201 року подальша експлуатація та використання самочинно переобладнаного приміщення коридору в житлову кімнату в житловому будинку (літ. «А») та самочинно побудованих сарая літ. «В», погріб літ. В/під», вбиральні літ. «Т» за адресою АДРЕСА_1, можлива та безпечна (а.с.14-16).

    У відповідності до частини 5  ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке  самочинно збудоване на ній,  якщо це не порушує прав інших осіб.

    Судом встановлено,  що права інших осіб узаконенням самочинно побудованих будівель у даному випадку не порушуються.

    Таким чином,  визнання представником  відповідача позову не суперечить закону,  не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

    Керуючись   ст. ст. 376, 392 ЦК України та  ст. ст.10, 60, 130 ч. 4, 174 ч. 4, 212-215 ЦПК України, суд,-

                    В И Р І Ш И В :

    Позов задоволити.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані : сарай літ. «В», погріб літ. В/під», вбиральню літ. «Т» та самочинно переобладнаний коридор в житлову кімнату, в зв»язку з чим житлова площа з 47,83 кв.м. змінена на 51,4 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий: